Рівень працевлаштування українських біженців у Німеччині після понад чотирьох років війни залишається значно нижчим, ніж у сусідніх країнах, зокрема Польщі та Чехії. Попри зростання негативного ставлення до українських мігрантів у Польщі, більшість українців не поспішає переїжджати до Німеччини, що викликає занепокоєння німецьких експертів.

За даними німецької преси, зокрема газети Frankfurter Allgemeiner, у першій половині 2025 року в Польщі працювали 68% українських біженців, у Чехії – 66%, тоді як у Німеччині – лише 39%. При цьому українці в Польщі та Чехії отримують зарплату, близьку до медіанної місцевих працівників (79% і 85% відповідно), у той час як у Німеччині цей показник становить лише 50%. Експерти вважають, що Німеччина марнує значний потенціал через повільну інтеграцію українців у ринок праці.

Політолог Дітріх Тренхардт у дослідженні для Фонду Бертельсмана зазначає, що причини низького рівня працевлаштування не лише в соціальних виплатах, а й у формальних обмеженнях доступу до професійної діяльності та недооцінці кваліфікації українців роботодавцями. Він підкреслює: "біженці скрізь у середньому працюють нижче рівня своєї освіти, але ця різниця у східних країнах значно менша".

Польща і Чехія, на відміну від Німеччини, швидко створили структурні умови для працевлаштування українців. У Польщі з 2022 року діє спеціальний закон, що спрощує доступ до роботи для українців різних професій, а роботодавці переважно визнають українські дипломи. Для прикладу, польські лікарі, допущені за спрощеною процедурою, мають володіти польською мовою на рівні B1, тоді як у Німеччині для визнання диплома медсестри потрібен рівень B2. Німецькі роботодавці часто не визнають кваліфікацію українців, що призводить до випадків, коли фахівці змушені працювати на низькокваліфікованих посадах.

Незалежна консультантка з працевлаштування Алла Бєлікова-Шойхет розповідає, що часто мусить гарантувати роботодавцям якість українських кандидатів, щоб подолати упередження. Вона наводить приклад керманича судна з Маріуполя, якого в Німеччині визнали лише матросом, хоча судноплавні компанії потребують саме таких фахівців.

Щодо соціальної допомоги, Німеччина виділяє значні кошти – у 2024 році на це витратили 6,3 млрд євро. Українці одразу отримували базову соціальну допомогу Bürgergeld, іноді навіть оплачувалася дорога оренда житла. Німецькі чиновники вважають, що зниження соціальних виплат могло б підвищити мотивацію до роботи. Зокрема, коаліція ХДС/ХСС наполягає на обмеженні базової допомоги для українців, які прибудуть після квітня 2025 року. Проте Бундестаг поки не ухвалив відповідний законопроєкт.

Експерти ж наголошують, що соціальна допомога не є головною перешкодою для інтеграції. Тренхардт підкреслює: "робота – це центральний шлях до визнання". Після продовження тимчасового захисту до 2028 року, з обмеженнями для військовозобовʼязаних чоловіків, питання працевлаштування залишатиметься ключовим.

Попри погіршення ставлення до українців у Польщі, багато з них не поспішають переїжджати до Німеччини. Газета Wyborcza повідомляє про випадки ворожості до українських лікарів, часто через акцент у мовленні, а не через професійну компетентність. Водночас керівники лікарень наголошують, що без українських працівників багато провінційних медзакладів зіткнулися б із нестачею персоналу.