Росія, яка довгий час використовувала природний газ як інструмент впливу на Європу, зараз змушена вводити нормування палива всередині країни через поширення дефіциту, повідомляє Forbes.
У Криму оголошено надзвичайний стан, а інші окуповані території України намагаються забезпечити себе ресурсами, оскільки цивільне населення тікає від погіршення умов. Українські удари дронами та ракетами по російських нафтопереробних заводах, складах і логістичних об’єктах завдають значних збитків здатності Росії підтримувати військову машину і внутрішню стабільність.
За оцінкою Forbes, "точки перелому – ще не досягнуто, але баланс сил зміщується на користь Києва". Видання підкреслює, що катастрофічна неефективність російських збройних сил значною мірою вплинула на хід війни. Навіть якщо Путін залишиться при владі, економічні основи Росії руйнуються.
Росія навряд чи зможе отримати з окупованих українських територій вигоду, яка б компенсувала людські втрати, фінансові витрати, дипломатичну ізоляцію та промисловий занепад, накопичені з 2022 року. Перемога, як би її не трактувала Москва, буде позбавлена обіцяного процвітання.
Головне питання, на думку видання, полягає в тому, якою буде Росія після завершення бойових дій. Тривала нестабільність у країні, що є одним із найбільших експортерів енергоносіїв, змінить інвестиційні потоки, ланцюги постачання та ціни на енергоносії у світі.
Навіть у разі скасування санкцій після війни репутація Росії як постачальника залишатиметься проблемою для інвесторів. Європейський Союз, який у 2025 році отримував близько 12% свого газу з Росії, офіційно заборонив імпорт російського газу з січня 2026 року і планує повністю припинити його до кінця 2027 року. Американські експортери вже займають близько 63% ринку зрідженого природного газу в ЄС.
Збільшення закупівель енергоносіїв Китаєм після мирної угоди не буде актом доброчинності, а посиленням впливу на Москву. Чим довше зберігатиметься цей дисбаланс, тим більше можливостей для економічного проникнення Китаю на Далекий Схід і в Східну Сибір.
За винятком малоймовірного політичного перевороту, Росія формально зберігає суверенітет, але перетворюється на напіввасала з дедалі обмеженими можливостями маневру. Мирна угода не заморозить конкуренцію, а пошкоджена інфраструктура, санкції та політична невизначеність відкривають можливості для інших гравців.
"Навіть Китай – найімовірніший великий покупець російської продукції – зацікавлений залишити собі всі варіанти відкритими: як для стримування цін, так і для збереження політичного впливу на Москву", – наголошує Forbes.
Москва вийде з війни або ще більш авторитарною, або дедалі нестабільнішою, економічно слабшою, більш залежною від Китаю та менш надійним енергетичним партнером, ніж у 2021 році. "Збиток, завданий її репутації як постачальника, – це не проблема піару. Це структурна проблема", – підкреслює видання.
На тлі цих процесів Центробанк Росії шостий місяць поспіль розпродає золото з резервів, щоб покрити дефіцит бюджету, який за півроку сягнув майже 6 трильйонів рублів. Золотий запас скоротився до мінімуму з лютого 2020 року, а виручені близько 5,6 млрд доларів спрямовуються на балансування бюджету.
Водночас у Росії зростає обсяг готівки в обігу, що пов’язують з відключенням мобільного інтернету і ускладненням карткових платежів. За даними Центрального банку РФ, обсяг готівки з початку року зріс на 1,56 трлн рублів – найбільше за будь-який аналогічний період, окрім пандемії COVID-19.