Міністерство культури України представило проєкт нової Стратегії інформаційної безпеки, яка вже пройшла погодження і найближчим часом може бути винесена на розгляд уряду. Про це повідомила Ганна Красноступ, директорка департаменту стратегічних комунікацій та популяризації української культури Міністерства культури.

За словами Красноступ, до підготовки документа долучилися понад 20 державних органів. Вона пояснила, що основою для розробки стратегії є Закон «Про національну безпеку України» та чинна Стратегія національної безпеки, затверджена у 2020 році. Саме ця стратегія передбачає існування окремої стратегії інформаційної безпеки.

Попередня стратегія діяла до 2025 року, але робота над новим документом стартувала ще у січні 2025-го. Наразі проєкт проходить фінальні погодження зі співробітниками Ради національної безпеки і оборони. Після цього його подадуть на розгляд уряду, а далі — до РНБО і на затвердження президентом. "Очікуємо, що незабаром матимемо нову стратегію, адже формально документ уже пройшов усі необхідні погодження", — зазначила Красноступ.

Основні зміни та цілі стратегії

Проєкт нової стратегії передбачає перехід до проактивної моделі інформаційної безпеки: від реагування на загрози — до їх системного прогнозування, раннього виявлення та попередження. За словами Красноступ, мета стратегії — посилити спроможності держави щодо забезпечення інформаційної безпеки, захисту інформаційного простору, підтримки суспільної та політичної стабільності через стратегічні комунікації, а також захисту суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу України.

"Операційний план має містити кількісні та якісні індикатори. Не кількість заходів, а чіткі показники, щоб ми могли зробити висновки про ефективність впровадження стратегії: що вплинуло, як змінилися вподобання аудиторії, наскільки ми стали стійкішими", — наголосила Красноступ.

У стратегії визначено вісім стратегічних цілей, для кожної з яких розроблено перелік завдань — загалом 47. Операційний план заходів розроблятиметься у двох частинах: перша — на три роки, друга — з деталізацією завдань, заходів, відповідальних і термінів виконання. Окремо прописано процедуру моніторингу та оцінки результатів.

Глобальні та національні виклики

Робоча група виділила чотири глобальні виклики: дезінформація і глобалізація дезінформаційних кампаній, російські інформаційні маніпуляції та втручання, розвиток штучного інтелекту, а також недостатній рівень медіаграмотності. Зокрема, штучний інтелект створює нові загрози, такі як дипфейки та алгоритмічне масштабування контенту, що впливає на стійкість суспільства.

Щодо національних викликів, серед восьми основних — російська агресія, окуповані території, поширення дезінформації, стратегічні комунікації та інші. Стратегія спрямована на посилення здатності держави виявляти, попереджати й нейтралізувати інформаційні загрози, а також підтримувати інформаційні зв’язки з окупованими територіями.

Тренди споживання медіа

У стратегії враховано сучасні тенденції споживання інформації. За дослідженням InMind 2023 року, 89% українців користуються інтернетом щодня, а серед молоді 18–35 років цей показник сягає 98%. 87% отримують новини зі смартфонів, а серед молодших — 97%. За даними дослідження NDI 2026 року, майже всі опитані щодня користуються Telegram (92%), Instagram (81%), TikTok (69%) та YouTube (68%).

Дослідження «MediaTrack 2025» від Суспільного показало, що 67% українців віком 18–70 років мають досвід використання ШІ, а 47% — користуються ним щотижня. 48% звертаються до ШІ замість пошуку інформації у ЗМІ чи соцмережах, а понад половина можуть просто запитати ШІ про події у світі. YouTube стає головною «телевізійною» платформою, де глядачі дедалі частіше готові платити за контент.