У 1901 році група губкових водолазів біля грецького острова Антикитера виявила уламки римського корабля, серед яких знайшли кородований блок із бронзи та дерева. Згодом цей артефакт визнали унікальним механізмом, створеним між 150 і 100 роками до н.е. для обчислення астрономічних позицій та передбачення затемнень.
Зараз механізм зберігається у Національному археологічному музеї Афін. Його виготовлення датують кінцем II — початком I століття до н.е., що збігається з часом затоплення корабля. За даними дослідницького проєкту Antikythera Mechanism Research Project, пристрій міг походити з коринфських колоній, імовірно з Сиракуз, та пов’язаний із школою Архімеда, хоча точний автор залишився невідомим.
Пристрій містив понад 30 бронзових шестерень, які вручну приводили в рух імітуючи цикли Місяця, Сонця і відомих планет. Використовувався епіциклічний механізм передач, схожий на сучасний диференціал, що компенсував нерегулярності орбіт. На передній панелі оберталася маленька сфера, наполовину біла, наполовину чорна, що показувала точну фазу Місяця. На звороті розміщувались щонайменше чотири циферблати, які відображали Метонів цикл, цикл Сарас, календар панеллінських спортивних ігор та екселігмос для уточнення прогнозів затемнень.
Декодування механізму тривало десятиліттями. У 1959 році фізик Дерек де Солла Прайс почав вивчати 82 знайдені фрагменти, а пізніше разом із грецьким ядерним фізиком Харалампосом Каракалосом зробив перші рентгенівські та гамма-знімки внутрішньої частини пристрою. Виявили 27 шестерень із точністю до 127 і 235 зубців, що вразило наукову спільноту. У 2017 році Google присвятив механізму дудл як першому механічному комп’ютеру в історії.
Водночас не всі аспекти роботи механізму однозначні. Дослідження Тоні Фріта та Александра Джонса, які моделювали пристрій, показали, що індикатор положення Марса міг помилятися до 38 градусів. Це пояснюють не браком виготовлення, а обмеженнями давньогрецької астрономії. Останні дослідження припускають, що навіть найменша похибка у виробництві могла спричинити заклинювання або прослизання механізму, що ставить під сумнів його повну функціональність.
Інтерес до механізму не згасає. У світі створюють репліки різного масштабу для навчальних цілей, зокрема проєкт Monumental Antikythera Mechanism у Мексиці, що має на меті підготовку нових поколінь фізиків та інженерів. Його керівник Рауль Перес Енрікес описує привабливість артефакту так: "Це всесвіт стародавнього світу, побачений з нової перспективи, з Землею в центрі і планетами, що обертаються навколо неї, саме так, як уявляли греки понад дві тисячі років тому."