Сейм Латвії ухвалив закон, який забороняє імпорт книжок російською мовою з Росії та Білорусі, а також надає уряду право розширювати заборону на інші товари з країн-агресорів. Законопроєкт підтримали 66 депутатів на позачерговому засіданні 23 липня 2026 року, 8 депутатів проросійських партій голосували проти, ще 8 не брали участі у голосуванні.

Прийняття закону супроводжувалося процедурними складнощами: через заперечення опозиційного депутата Сейму довелося провести ще два позачергові засідання. Точний перелік заборонених товарів визначатиме уряд Латвії. Міністерство закордонних справ має подати відповідну пропозицію до Кабінету міністрів до 31 серпня 2026 року.

Окрім книжок і періодики, до списку можуть увійти відеоігри, спортивні товари, іграшки, одяг і взуття. Заборона стосуватиметься як прямого імпорту з Росії та Білорусі, так і ввезення цих товарів через треті країни. Водночас транзит цієї продукції територією Латвії до інших держав ЄС обмежувати не планують.

Заборона діятиме до 1 липня 2027 року. Кабінет міністрів щороку, починаючи з 1 березня 2027-го, оцінюватиме вплив заборони на безпеку та інтереси латвійського суспільства і звітуватиме про це перед Сеймом.

Голова Комісії з питань оборони, внутрішніх справ та запобігання корупції Латвії Раймондс Бергманіс, який курував законопроєкт, заявив: "Цими поправками ми продовжуємо цілеспрямовано розривати економічні зв’язки з Росією та Білоруссю, водночас зберігаючи непохитну підтримку України в її боротьбі за свободу та незалежність. Це ще один важливий крок на шляху до припинення економічних відносин з країнами-агресорами".

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже під час дебатів наголосила, що Росія використовує книжки та періодику як інструмент пропаганди, тому їх поширення не відповідає інтересам ні Латвії, ні Євросоюзу.

За оцінкою латвійського уряду, найбільше запровадження заборони вплине на підприємства оптової торгівлі, яким доведеться шукати нових постачальників і переглядати договори закупівель. У деяких галузях можливе зростання цін і подовження термінів поставок. Водночас уряд вважає, що відповідні товари можна замінити продукцією з інших країн.

У 2025 році товари, на які поширюватиметься нова заборона, становили близько 12,5 млн євро, або 6,5% імпорту з Росії та Білорусі, що становить приблизно 0,05% загального імпорту Латвії. Загалом імпорт Латвії з цих країн з 2022 року скоротився на 91% — з 2,1 млрд євро до 193 млн євро у 2025 році, або 0,8% товарного імпорту країни.

Нагадаємо, що у липні 2026 року Україна запровадила санкції проти Спілки письменників Росії та її філій на окупованих територіях. У червні 2026 року естонська митниця заблокувала ввезення до ЄС понад тонни друкованих видань із Росії через пропагандистські наративи в частині газет.