Компанія Beijing Linyi Yunchuan Energy Technology розпочала дрібносерійне виробництво літаючої вітротурбіни S2000, яка стала першою у світі турбіною потужністю 3 мегавати, що працює у повітрі. Раніше прототип цієї установки піднімався в небо над провінцією Сичуань.
Ідея S2000 полягає у використанні повітряного простору для генерації електроенергії замість традиційних наземних вітротурбін. Апарат являє собою наповнену гелієм оболонку довжиною 60 метрів і висотою 40 метрів, всередині якої розміщено 12 турбін. Він піднімається на висоту 2 тисячі метрів і утримується тросом, який одночасно слугує кабелем для передачі електроенергії на землю.
За словами розробників, під час випробувального польоту над Сичуанем система виробила 385 кіловат-годин, чого вистачило б середньому американському домогосподарству приблизно на 13,3 дня. Загальна встановлена потужність S2000 становить 3 мегавати. Технічний директор компанії Вень Ханьке зазначив два основні сценарії застосування: забезпечення енергією автономних об’єктів, наприклад, прикордонних постів, а також доповнення наземних вітропарків для створення «трьохвимірного» підходу до виробництва електроенергії.
Паралельно з запуском виробництва в місті Чжоушань провінції Чжецзян будується завод для виготовлення матеріалів оболонки апарата. Цей матеріал визначає вантажопідйомність і довговічність конструкції. Планується, що до кінця 2026 року завод вийде на потужність 200 тисяч погонних метрів матеріалу на рік, а до 2028 року — збільшить обсяг виробництва до 800 тисяч. Офіційна мета — зменшити залежність Китаю від імпортних композитних матеріалів для високогірної вітроенергетики.
Інтерес до технології проявляють кілька прибережних міст і гірських регіонів, які вже мають попередні домовленості з компанією щодо можливого використання літаючих турбін для власних потреб. Проте ключовою технічною проблемою залишається надійність тросового кабелю для стабільної передачі електроенергії на великі відстані та в різних умовах.
Також існують питання безпеки повітряного простору, адже трос довжиною 2 тисячі метрів може становити загрозу для авіації, особливо в населених районах. Наприклад, у Великій Британії для запуску прив’язаних аеростатів вище 60 метрів потрібен дозвіл авіаційної адміністрації. Крім того, обслуговування S2000 складніше, ніж наземних турбін, оскільки ремонт вимагає повного спуску апарата на землю, що може бути дорогим і тривалим процесом.
Якщо технологія подолає ці виклики, її потенціал може вийти за межі Китаю, зокрема для країн континентальної Європи, де бракує вільної землі для нових наземних вітропарків.