Росія розпочала війну проти України, сподіваючись на швидку перемогу, але через понад чотири роки Кремль не досяг своїх початкових цілей. Українська армія продовжує опір, санкції залишаються чинними, а удари по російській нафтопереробній інфраструктурі створюють додаткові проблеми для Москви. Водночас, як зазначає колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю OBOZ.UA, російська влада не шукає виходу з війни, а навпаки — нарощує військові витрати та готується до затяжного протистояння.

Кулеба вважає, що Володимир Путін уже не здатен вийти з «режиму війни». На його думку, структура російського парламенту та зростання оборонних витрат свідчать про налаштованість Кремля на довготривалу війну. «Путін налаштував країну на затяжну війну, адже для його режиму ризики її припинення зараз вищі, ніж ризики продовження», — підкреслив Кулеба. Він також зазначив, що пропозиція Індії щодо перемир’я не матиме значного впливу, оскільки у прем’єр-міністра Нарендри Моді недостатньо важелів, щоб змусити Путіна змінити курс.

«Путін налаштував країну на затяжну війну, адже для його режиму ризики її припинення зараз вищі, ніж ризики продовження», — заявив Дмитро Кулеба.

Колишній міністр звернув увагу на те, що навіть найближчі партнери Росії, такі як Індія та Казахстан, час від часу публічно висловлюють нерозуміння цілей Кремля. Однак, за словами Кулеби, ці заяви мають радше ритуальний характер і не впливають на позицію Путіна. Він наголосив, що російське суспільство загалом поділяє ідею знищення України, хоча й не бажає відчувати негативні наслідки війни на собі.

Кулеба також прокоментував вплив політики США на рішення Путіна. На його думку, російський лідер не довіряє Дональду Трампу як партнеру, а використовує діалоги з ним для того, щоб утримати президента США від жорстких кроків проти Росії. Кремль не розраховує на скасування санкцій у найближчому майбутньому і готується до тривалого життя під обмеженнями.

В умовах, коли Москва сподівається на втому Заходу та можливий розкол європейської єдності, Кулеба закликає Україну готуватися до сценаріїв, за яких підтримка з боку союзників може зменшитися. Він підкреслив, що ризики для України зростають у разі послаблення політичної волі та ресурсів у Європі, особливо на тлі внутрішніх конфліктів і виборчих процесів у західних столицях.