В Україні раптово відбулися масштабні кадрові зміни: одночасно змінилися прем’єр-міністр та керівники майже всіх силових відомств — Міністерства оборони, Збройних сил, Генерального штабу, МВС, СБУ, Національної поліції та Ради національної безпеки і оборони.
Ці зміни стали несподіваними навіть для учасників процесу, адже ідея відставки уряду Юлії Свириденко виникла на Банковій без чітких причин і підготовки. У нормальній демократії парламент не ухвалив би такого рішення без пояснень, а депутати мали б розуміти, за що голосують. Проте, як зазначає журналіст і народний депутат Микола Княжицький, навіть представники владної фракції не розуміють, чому підтримали відставку, адже дякували прем’єру, якого щойно звільнили.
Після цих подій президент Володимир Зеленський замість пошуку ефективного міністра оборони зайнявся працевлаштуванням Михайла Федорова. За словами Зеленського, Федорову пропонують посаду в Кабінеті Міністрів, але без міністерських повноважень, фактично — формальну роль віцепрем’єра без реального впливу. Якщо Федоров не планує завершувати політичну кар’єру у 35 років, це пояснює його небажання погоджуватися на таку позицію.
Журналіст наголошує, що ключові державні рішення ухвалюються хаотично, без стратегічного бачення та розуміння наслідків. Влада продовжує діяти навпомацки, створюючи політичні кризи і уникаючи участі інституцій, передбачених Конституцією. У цьому контексті Княжицький іронічно зауважує, що послуги «Вероніки-феншуй» могли б стати у пригоді, адже ситуація вимагає не лише інтуїції однієї людини, а й системного підходу.