У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13597, який пропонує оновити українське законодавство щодо протидії дискримінації та злочинам на ґрунті нетерпимості. Цей документ передбачає розширення переліку захищених ознак та диференціацію відповідальності за різні прояви нетерпимості.
За даними міжнародних організацій, Україна третій рік поспіль погіршує позиції в Індексі верховенства права за критерієм «Рівне ставлення та відсутність дискримінації», опустившись із 30-го місця у 2022 році до 43-го у 2025-му серед 143 країн. Однією з ключових проблем є неефективне розслідування злочинів на ґрунті нетерпимості, коли мотиви нападів за расою, релігією, сексуальною орієнтацією чи іншими ознаками не завжди визнають і кваліфікують.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на цій проблемі. У справах «Картер проти України» та «Узу проти України» суд визнав, що держава не забезпечила ефективного розслідування нападів із гомофобним та расовим мотивами. Європейська комісія у звіті 2025 року вказала, що українське законодавство не відповідає Рамковому рішенню Ради ЄС 2008/913/JHA, зокрема через відсутність кримінального покарання за злочини, пов’язані з сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю.
Законопроєкт №13597 пропонує розділити відповідальність: дискримінаційні дії без насильства мають каратися адміністративно, а більш небезпечні прояви, зокрема публічні заклики до насильства, — кримінально. Також мотив нетерпимості пропонується закріпити як обтяжувальну обставину в кримінальних справах про вбивства, тілесні ушкодження та напади. Це має допомогти державі краще розпізнавати та реагувати на такі злочини.
Однак авторка законопроєкту, голова правозахисної організації Gender Stream Ольга Полякова, наголошує, що ухвалення закону — лише перший крок. Для реального захисту потрібні навчання для слідчих і прокурорів, системний збір даних, аналіз роботи поліції та підтримка постраждалих. Вона підкреслює: «Імітація – це ухвалити закон і відзвітувати про виконання європейської вимоги. А реформа – це зробити так, щоб поліція, прокуратура і суди могли ним користуватися, а постраждала людина розуміла, куди звертатися і як захистити свої права».
Переговори про вступ до ЄС — це не лише ухвалення законів, а й здатність держави будувати дієві інституції. Законопроєкт №13597 має стати частиною євроінтеграційного пакета, який допоможе Україні закрити прогалини у сфері захисту від дискримінації та злочинів на ґрунті нетерпимості. Проте головним тестом залишиться здатність правоохоронної системи ефективно застосовувати нові норми на практиці.