Головним матеріальним свідченням падіння астероїда, що спричинив масове вимирання динозаврів, є так звана межа K-Pg — тонкий шар глини, знайдений у геологічних відкладеннях по всій планеті.

Цей шар сформувався з дрібних частинок і речовин, викинутих у атмосферу під час грандіозного вибуху, які згодом осіли на поверхню Землі. Аналіз ізотопів нікелю в зразках цієї глини дозволив встановити хімічний склад космічного тіла. Виявилося, що астероїд Чикшулуб належав до CO-хондритів — рідкісної підгрупи вуглецевих хондритів, які збереглися майже без змін з часу формування Сонячної системи.

Вуглецеві хондрити становлять лише близько 5% усіх метеоритів, знайдених на Землі, а об’єкти класу CO походять із віддалених, багатих уламками окраїн планетної системи. Вони мають низьку концентрацію летких елементів, таких як вода, вуглець і цинк, а також значно менше сірки — приблизно вдвічі менше, ніж передбачали попередні моделі.

Раніше вважалося, що саме сірчані гази, вивільнені під час удару, стали головною причиною імпактної зими, оскільки сірка ефективно відбиває сонячне світло і швидко охолоджує планету. Однак нові дані спростовують цю гіпотезу.

Як пояснив співавтор дослідження, професор Брюссельського вільного університету та Університету Британської Колумбії у Ванкувері Філіп Клейс, «нове відкриття не скасовує факт масового вимирання від удару, але змінює розуміння його фізичних причин».

За новою моделлю, головними факторами глобальної імпактної зими стали дрібнодисперсний пил і уламки гірських порід, підняті вибухом у стратосферу, які залишалися там тривалий час, а також сажа і копоть від масштабних лісових пожеж, що охопили планету одразу після удару. Це щільне хмара пилу і сажі заблокувала сонячне світло, припинила фотосинтез, спричинила різке і тривале падіння температури та руйнування глобальних екосистем.

Вчені підкреслюють, що зіткнення Землі з таким рідкісним і віддаленим космічним об’єктом підкреслює катастрофічний і фатальний характер цієї події для динозаврів. Аналіз феномену триває і часто стає предметом гострих дискусій у науковому середовищі.