Грузія та Узбекистан активізують співпрацю щодо розвитку Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, відомого як «Середній коридор», який дозволяє виходити на європейські ринки, оминаючи територію Росії. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

За даними СЗРУ, обидві країни заявили про намір брати активнішу участь у цьому транспортному коридорі. Експерти вважають, що розвиток маршруту може сприяти економічному зростанню та зменшити залежність Грузії й Узбекистану від впливу великих регіональних гравців, насамперед Росії.

Упродовж останнього року Грузія посилила співпрацю з державами Центральної Азії, зокрема встановила стратегічне партнерство з Казахстаном та Узбекистаном. Тбілісі розглядає ці відносини як ключовий інструмент для розвитку торгівлі та транспортної логістики на довгострокову перспективу.

Служба зовнішньої розвідки України наголошує, що для невеликих країн такі економічні й логістичні союзи можуть стати основою стабільності. Узбекистан, у свою чергу, розширює західний напрямок зовнішньої політики та прагне зменшити залежність від Росії.

Оновлена інфраструктура портів Поті та Батумі на Чорному морі відкриває для Ташкента додатковий шлях до Європейського Союзу, який є третім за обсягом торговельним партнером Узбекистану. Водночас Грузія завдяки співпраці з Узбекистаном та іншими учасниками маршруту отримує доступ до ринків Східної та Північної Азії.

Нові логістичні ланцюги, що формуються у межах «Середнього коридору», включають такі напрямки:

  • Китай – Киргизстан – Узбекистан – Туркменістан – Азербайджан – Грузія – Туреччина – ЄС;
  • Індія – Пакистан – Афганістан – Узбекистан – Казахстан – Азербайджан – Грузія – ЄС.

Ці маршрути передбачають використання залізничного сполучення «Китай – Киргизстан – Узбекистан» та Трансафганського залізничного коридору.

За оцінками Світового банку, до 2030 року обсяг вантажів, що проходитимуть через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, може сягнути 11 мільйонів тонн. З них близько 4,4 мільйона тонн становитиме транзит, у тому числі 1,3 мільйона тонн вантажів з Узбекистану, які прямуватимуть до Європи.