Космічний телескоп Джеймса Вебба підтвердив припущення астрономів, що надмасивні чорні діри поглинають власну раніше викинуту матерію. Спостереження були зроблені на відстані 145 мільйонів світлових років від Землі в центрі галактики NGC 4696.
Надмасивні чорні діри, які розташовані в ядрах великих галактик, можуть поглинати різну кількість газу та пилу. Активні чорні діри створюють яскраві активні ядра галактик і викидають струмені матерії зі своїх полюсів, що здатні зупиняти утворення нових зірок. Проте досі залишалося незрозумілим, як чорні діри з масою у мільйони та мільярди разів більшою за Сонце змогли так швидко зрости після Великого вибуху.
Раніше астрономи встановили, що надмасивні чорні діри існували вже за менш ніж мільярд років після Великого вибуху. Теорії передбачали, що швидкий ріст чорних дір у цей період був неможливий, оскільки поглинання матерії супроводжується відштовхуванням газу і пилу. Одна з популярних гіпотез припускала, що відштовхнутий газ охолоджується і повертається назад у чорну діру, створюючи газові потоки шириною кількасот світлових років і довжиною близько тисячі світлових років, що запускають новий цикл росту. Однак раніше не було прямих доказів цієї теорії.
За даними дослідження, опублікованого в Astrophysical Journal Letters і повідомленого Space, телескоп Вебба зафіксував у NGC 4696 газову структуру шириною 800 світлових років, де газ рухається зі швидкістю близько 600 км/с. Цей газ, відштовхнутий чорної дірою після першого періоду активного поглинання, охолоджується і падає назад, живлячи чорну діру і запускаючи новий цикл її росту.
Таким чином, надмасивні чорні діри можуть виступати як головні фабрики з переробки матерії у космосі, що пояснює їхній швидкий ріст у ранньому Всесвіті.