Повернення земель до використання після бойових дій вимагає співпраці саперів, екологів, ґрунтознавців і землекористувачів. Про це йшлося під час круглого столу «Контур безпеки», організованого Головним управлінням протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки у партнерстві з ПРООН в Україні та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Учасники заходу наголосили, що усунення вибухонебезпечних предметів — лише перший крок до відновлення. Однак сам факт розмінування не гарантує, що ґрунти безпечні для вирощування сільськогосподарських культур чи іншого використання. Потрібна додаткова оцінка хімічного стану землі.

Воєнний вплив на території проявляється по-різному: вибухи, пожежі, рух важкої техніки та руйнування обладнання змінюють структуру ґрунту й можуть спричиняти хімічне забруднення. Українські дослідження зафіксували механічну, фізичну та хімічну деградацію на обстежених ділянках, особливо біля знищеної техніки. Водночас не всі території бойових дій однаково забруднені — це підтверджують результати окремих досліджень.

Полковник Юрій Ситник, начальник управління екологічної безпеки Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, підкреслив:

«Після розмінування залишається питання: чи придатна земля для запланованого використання? Щоб відповісти на нього, необхідно оцінити стан ґрунтів і, за потреби, провести лабораторні дослідження. Висновки мають спиратися на дані конкретної ділянки».

Екологічний супровід починається ще на етапі планування розмінування. Вибір методів має враховувати водойми, рослинність, природоохоронну цінність території та її майбутнє використання. Серед можливих негативних наслідків самих операцій — порушення ґрунтового покриву, ерозія, пошкодження оселищ і утворення відходів. Міжнародний стандарт IMAS 07.13 вимагає ідентифікувати та оцінювати такі впливи, а також вживати заходів для запобігання неприйнятним екологічним ризикам або їх зменшення.

Для ефективної організації робіт рекомендується заздалегідь визначати відповідальних за дослідження, фінансування, оцінювання результатів і реагування на виявлене забруднення. Громади та аграрії мають отримувати чіткі висновки: що саме досліджено, які питання залишаються відкритими та які дії потрібні для подальшого використання землі. Така інформація робить екологічний супровід дійсно корисним для відновлення територій.