У Росії 18 вересня стартують так звані «вибори» до Державної думи, які Кремль проводить під повним контролем, включаючи тимчасово окуповані території України. За даними РБК-Україна, ці вибори є політичною технологією для імітації загальної підтримки режиму та перевірки лояльності місцевих еліт.

Реальна опозиція усунута від парламенту, а результат голосування відомий заздалегідь — влада забезпечить собі не менше конституційної більшості. Як пояснює експертка Інституту трансформації Північної Євразії Ірина Павленко, подібні кампанії слугують «інструментом публічної презентації», щоб продемонструвати повну підтримку курсу влади. Вона зазначає: «Головна задача – забезпечити, як говорили в радянські часи, 'єдність партії з народом'.»

Крім медійної функції, Кремль використовує вибори для збору інформації про реальні суспільні настрої та тестування ефективності місцевих чиновників. Водночас, як підкреслює Павленко, все, що не вписується у сценарій влади, підлягає забороні — яскравий приклад цьому недопуск до виборів формально опозиційної партії «Яблуко».

Мобілізація після виборів

Президент України Володимир Зеленський, посилаючись на розвіддані, заявив, що після виборів Росія планує нову хвилю мобілізації. За його словами, «їхнє бажання сьогодні – 300 тисяч додатково на 26-й рік, плюс ще на 27-й. Мета була – пів мільйона». Військовий і політичний консультант Олександр Антонюк додає, що вже створено електронний реєстр резервістів і посилено засоби примусу.

Заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скибицький повідомив, що на фронті немає ознак готовності Росії до переговорів, а Кремль прагне захопити Донеччину до кінця року. За словами Антонюка, сприятлива погода і викривлені звіти з фронту підштовхують російське командування до подальшої ескалації.

Вплив виборів у США та сценарії Кремля

Президент Зеленський в інтерв’ю Axios зазначив, що Путін «потребує Трампа» і не хоче провокувати президента США напередодні американських виборів. Тому Кремль може обрати приховану мобілізацію, щоб уникнути соціального напруження та зайвої уваги з боку Вашингтона. Павленко вважає, що мобілізація, якщо й відбудеться, буде «прихованою і розтягнутою у часі», з використанням добровільно-примусових схем.

Антонюк звертає увагу, що економічні труднощі та удари по нафтопереробним заводам і маркетплейсам збільшують кількість росіян, які розглядають службу в армії як джерело доходу. «Коли людині нічим платити кредит, є борги і тиск колекторів чи податкової, єдиним варіантом для багатьох стає – заробляти на війні», – пояснює він.

«Якщо мобілізація і буде відбуватися, то вона буде прихованою і розтягнутою у просторі та часі. Влада всіляко уникатиме масштабного оголошення, використовуючи добровільно-примусові схеми», – зазначає Ірина Павленко.

Експерти не виключають, що Кремль може перейти до відкритої мобілізації у разі різкого погіршення ситуації на фронті або падіння кількості нових контрактів через економічні проблеми регіонів. Однак навіть якщо Путін тимчасово знизить інтенсивність обстрілів України до американських виборів, це може бути лише пауза для накопичення ресурсів.

У підсумку, як зазначає РБК-Україна, спектакль із «виборами» потрібен Кремлю для легітимації рішень, які ще глибше занурять Росію у затяжну війну.