Новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем оголосив про обмеження вартості одноразового проїзду в автобусах по всій Англії на рівні £2, починаючи з січня. Ця ініціатива стала однією з перших практичних заходів його уряду, спрямованих на полегшення фінансового тиску на населення.

Бернем назвав це рішення частиною низки невеликих, але конкретних кроків, які мають надати громадянам «трохи повітря» у складний час. Для автора статті Джонатана Фрідленда цей крок викликав спогади про політику 1981 року, коли Лейбористський уряд Кена Лівінгстона в Лондоні запровадив програму Fares Fair із суттєвим зниженням вартості проїзду в автобусах. Тоді короткі поїздки коштували всього 10 пенсів, а дитячі квитки – 5 пенсів. Хоча ця програма була скасована через юридичні та політичні суперечки, вона залишилася в пам’яті багатьох лондонців як приклад простої та зрозумілої політики, що безпосередньо впливає на життя людей.

Критика на адресу Бернема з боку консерваторки Кемі Баденоч, яка назвала його заходи «занадто амбітними» і «малими відповідями на великі проблеми», виявила нерозуміння ролі «роздрібної» політики. Вона звинуватила прем’єра у тому, що його ідеї – це «ідеї мера Манчестера», а не прем’єр-міністра. Проте, як зазначає Фрідленд, саме здатність місцевих лідерів впроваджувати прості, зрозумілі рішення, що безпосередньо покращують життя виборців, є їхньою силою.

Бернем планує не лише впроваджувати такі «місцеві» ініціативи на національному рівні, а й розвивати децентралізацію влади через проєкт No 10 North, який передбачає передачу більше повноважень містам і регіонам. Він вважає, що успішний досвід Манчестера з економічним зростанням можна масштабувати на всю країну. Підтримку цій ідеї надають і дослідження Гарвардської школи Кеннеді та Лондонського університету Кінгс Коледж, які вказують на значні регіональні розриви у продуктивності Великої Британії.

Уряд Бернема стикається з фінансовими викликами, адже потрібно збільшувати витрати на оборону, соціальний захист та інші сфери, при цьому обмеження 2024 року не дозволяють легко знайти додаткові кошти. Проте, як підкреслює Фрідленд, саме зміщення балансу влади на користь регіонів може стати ключовим завданням нового уряду і дати поштовх для подальших реформ і зростання.

Джонатан Фрідленд — колумніст The Guardian.