Українська економіка може зіткнутися з масштабними скороченнями роботи бізнесу, звільненнями та зниженням зарплат на тлі посилення російських атак, заявив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі для УНІАН.
За його словами, пошкодження підприємств, складів і логістики змушують компанії скорочувати персонал і зарплати, що негативно впливає на споживчий попит. Національний банк України також попередив, що подальше погіршення безпекової ситуації може "охолодити" споживання та ринок праці. Шевчишин зазначив, що такий сценарій є серйозним ризиком для економіки: частина бізнесу може бути змушена звільняти людей, відправляти у вимушені відпустки чи зупиняти пошук нових працівників.
"Це може призвести до колапсування частини бізнесу, яка буде вимушена просто звільняти людей або відпускати вимушено у відпустки, зрізати або зменшувати зарплати, зупиняти пошук нових робітників", — наголосив Андрій Шевчишин.
Серед галузей, які першими відчувають негативний ефект, аналітик назвав логістику, виробництво, ритейл, аграрний сектор, фармацевтику та великі торговельні мережі. Він підкреслив, що російські удари не мають чіткої прив'язки до певних секторів: обстрілюються як промислові об'єкти, так і склади, книгарні чи магазини дитячих іграшок.
За оцінкою Шевчишина, втрати економіки через простої бізнесу, пошкодження інфраструктури та логістичні проблеми вже сягають мільярдів доларів. Зокрема, металургія, яка раніше давала до 7% ВВП, нині майже не працює. Він додав, що офіційних підрахунків втрат немає, але "Україна вже втрачає мільярди без можливості швидкого їх повернення".
Щодо перспективи масових звільнень, експерт зазначив, що все залежить від подальшої безпекової ситуації. Якщо удари по інфраструктурі посиляться, можуть виникнути різні сценарії — від переходу на віддалену роботу до повної зупинки підприємств у постраждалих регіонах.
У разі суттєвого дефіциту електроенергії економічна активність може впасти до 25% від звичайного рівня, вважає Шевчишин. Бізнес намагається підготуватися до ризиків, але найбільше постраждає цивільне населення, яке втратить можливість купувати товари та зберігати продукти.
Щодо зарплат, аналітик прогнозує їхню стабілізацію, а не зниження, оскільки значну частину ринку формує держава (військові, освітяни, медики, держслужбовці). Уряд у проєкті бюджету на 2027 рік передбачає зростання середньої зарплати, хоча інфляція також залишатиметься значною.
Щодо цін, Шевчишин відзначив, що бізнес намагатиметься перекласти збитки на споживача, підвищуючи ціни, але падіння попиту обмежить це зростання. За його словами, якщо ціни на базові товари надмірно зростуть, люди будуть змушені шукати альтернативи або відмовлятися від покупок.