Європейський Союз дозволяє Україні закуповувати зброю у вітчизняних виробників за кошти ЄС лише за умови, що частка китайських компонентів у собівартості не перевищує 35%. На думку Анатолія Храпчинського, директора з розвитку оборонного підприємства та офіцера Повітряних сил у резерві, це може різко знизити можливості України з виробництва безпілотників.

Храпчинський зазначив, що Україна могла б запросити повністю європейські комплектуючі, і технічно це можливо реалізувати вже зараз, оскільки Європа має сильну інженерію та розробників. Проте, за його словами, як тільки виріб стає «повністю європейським», він втрачає головні переваги сучасної війни — низьку вартість, швидкість масштабування та масовість.

Експерт навів приклади: заміна китайської силової установки на європейську підвищує ціну цього вузла у 5–8 разів, а термін очікування постачання вимірюється місяцями. При цьому, як підкреслив Храпчинський, навіть у «чистому» європейському моторі 90% неодимових магнітів усе одно походять із Китаю. Щодо оптики та тепловізорів, різниця у вартості між азійськими та європейськими компонентами становить 5–7 разів, а також додаються місяці експортного контролю. Заміна засобів радіоелектронної боротьби на західні аналоги підвищує собівартість майже у 10 разів, що робить масове виробництво таких систем фінансово неможливим.

«Повна європеїзація комплектуючих піднімає собівартість готового виробу щонайменше втричі-вчетверо, а головне — обвалює темпи виробництва з тисяч на місяць до десятків на рік. У результаті виникає сюрреалістична прірва між бюрократичними вимогами та реальністю фронту», — наголосив Храпчинський.

Він також навів приклад польської РЛС P-18PL, де радар за десятки мільйонів євро має виявляти китайські дрони вартістю кілька тисяч доларів. На думку експерта, європейський оборонно-промисловий комплекс залишається у доктрині дорогих і штучних систем, тоді як у війні на виснаження перемагають дешеві та масові рішення. Храпчинський вважає, що поки Брюссель дотримується жорстких регламентів і квот локалізації, українським розробникам доводиться займатися складними розрахунками замість нарощування виробництва перехоплювачів.

У контексті російських атак експерти раніше попереджали, що РФ може підвищити швидкість своїх дронів у відповідь на українські рішення. Також повідомлялося, що російські БПЛА використовують для ударів по цивільних об'єктах у Києві, зокрема бізнес-центру та складу.