Україна виконала кілька ключових вимог Європейського Союзу щодо корпоративного управління державними компаніями, але частина індикаторів залишається невиконаною або потребує додаткового підтвердження. Про це йдеться у звіті EU-LEAP, який аналізує хід реформи станом на серпень 2026 року.
ЄС уже підтвердив виконання двох базових кроків: набрання чинності законом про вдосконалення корпоративного управління та затвердження Політики державної власності разом із тріажем держпідприємств. За даними ОЕСР, тріаж охопив 2 297 підприємств, з яких лише 360 залишаються у державній власності, а більшість підлягають приватизації чи ліквідації. Водночас детальний перелік компаній досі не оприлюднений, а офіційні пояснення щодо збереження окремих підприємств держава має надати лише після завершення воєнного стану.
ОЕСР звертає увагу на суттєві прогалини у практиці управління: у серпні 2025 року 38% держпідприємств не мали затверджених листів очікувань власника, 41% — стратегічних планів, 24% — фінансових, а 55% — середньострокових інвестиційних планів. Окрім цього, система планування потребує перегляду, оскільки окремі документи дублюють один одного.
Наглядові ради та автономія
Уряд оновив процедури відбору членів наглядових рад наприкінці 2025 — на початку 2026 років. Нові склади вже сформовано у "Нафтогазі", "Енергоатомі" та "Операторі ГТС України". За планом Ukraine Facility, щонайменше 15 ключових держкомпаній мають отримати наглядові ради з більшістю незалежних членів, але Єврокомісія ще не підтвердила досягнення цього показника. До кінця 2026 року Україна повинна наблизити автономію держкомпаній до стандартів ОЕСР, зокрема забезпечити незалежність прийняття рішень і належний розподіл повноважень між органами управління.
Корпоратизація та роздільний облік
До кінця третього кварталу 2026 року має бути корпоратизовано щонайменше 15 ключових держпідприємств. Проте частина з них уже мала корпоративну форму до початку реформи, що викликає питання щодо реального прогресу. Важливо оцінити, скільки підприємств справді змінили форму власності та чи змінився розподіл повноважень після цього.
Щодо роздільного обліку діяльності (ПСО), законодавство мало набути чинності ще до кінця 2025 року, але це завдання виконане лише частково. ОЕСР зазначає, що в Україні досі немає системного обов'язку розділяти рахунки для комерційної та соціальної діяльності, що створює ризики перехресного субсидування та ускладнює прозорість фінансів.
"Коли всі фінанси компанії лежать в одному 'спільному казані', виникає ризик перехресного субсидування – коли прибутками від бізнесу просто таємно перекривають збитки від низьких тарифів."
Державна допомога
Оновлення законодавства про державну допомогу та відновлення контролю Антимонопольного комітету також затримується. Урядовий законопроєкт було відкликано у липні 2026 року через зміну уряду, а новий депутатський документ лише нещодавно рекомендовано до розгляду.
Загалом, Україна виконала частину вимог ЄС щодо корпоративного управління держкомпаніями, але низка завдань ще потребує завершення або підтвердження результатів. Подальший прогрес залежить від впровадження практичних змін та прозорості у прийнятті рішень.