Палеонтологи в єгипетській западині Файюм виявили винятково повний тривимірний череп великого хижака, який жив близько 30 мільйонів років тому. Знахідка сталася наприкінці сезону розкопок 2020 року, коли дослідники помітили зуби, що стирчали з пустельного ґрунту.

Нововідкритий вид отримав назву Bastetodon syrtos. У статті, опублікованій у Journal of Vertebrate Paleontology, дослідниця Шорук Аль-Ашгар та її колеги описали тварину як новий рід гієнодонтів — вимерлої групи м’ясоїдних ссавців, які займали ніші головних хижаків задовго до появи сучасних котячих, псових чи гієнових. Череп зберіг коротку широку морду, верхні зуби та кісткові структури для кріплення потужних жувальних м’язів.

Завдяки чудовій збереженості, що дозволила уникнути розплющення закам’янілості, науковці детально проаналізували будову голови. Вага Bastetodon оцінюється близько 27 кілограмів — це порівняно з розмірами невеликого леопарда або смугастої гієни. Хоча морда нагадує котячих, а назва групи відсилає до гієнових, тварина не належить до сучасного ряду «Хижих» і не має живих нащадків.

Будова зубів свідчить, що Bastetodon був гіперкарнівором — харчувався майже виключно м’ясом. Його щічні зуби мали ріжучі краї, пристосовані для розривання м’яких тканин, а не для розгризання кісток. Через відсутність інших частин скелета поки неможливо точно відтворити спосіб пересування чи полювання хижака.

Палеонтолог Ларс Верделін зі Шведського музею природничих наук, коментуючи відкриття для National Geographic, назвав аргументи на користь виділення нового роду переконливими. За його оцінками, Bastetodon міг полювати на дрібних ссавців або об’їдати туші великих тварин.

30 мільйонів років тому територія сучасної посушливої западини Файюм була вкрита теплими лісами та водно-болотними угіддями, де мешкали ранні примати, давні хоботні та напівводні ссавці, споріднені з бегемотами. Bastetodon займав позицію одного з провідних хижаків цього середовища, хоча прямих слідів його укусів на кістках жертв поки не виявлено.

Раніше подібні скам’янілості відносили до роду Pterodon, але анатомічні особливості єгипетського зразка дозволили виділити його в окремий рід. Назва Bastetodon утворена від імені давньоєгипетської богині Бастет, яку зображували з головою кішки, та грецького суфікса, що означає «зуб». Це підкреслює котячий вигляд голови без тверджень про генетичну спорідненість.

Зникнення гієнодонтів раніше пояснювали витісненням прогресивнішими хижими ссавцями, але тепер палеонтологи схиляються до складнішого сценарію, що включає нерівномірне вимирання, глобальне похолодання, зміну рослинності та оновлення видів здобичі. Автори дослідження наголошують, що статус «верховного хижака» є екологічною інтерпретацією на основі анатомії, а не зафіксованою поведінкою, проте збереженість черепа суттєво розширює уявлення про фауну давньої Африки.