У Києві під час повітряних тривог частково або повністю перекривають рух на ключових мостах через Дніпро, а також обмежують роботу метрополітену. Це рішення, ухвалене Радою оборони міста, викликає запитання у містян щодо його ефективності та впливу на безпеку, повідомляє «Українська правда».

Згідно з даними до повномасштабного вторгнення, майже 40% киян мешкають на лівому березі, тоді як 80% робочих місць розташовані на правому. Мости Києва й у мирний час не справлялися з транспортним навантаженням, а під час війни ситуація ускладнилася ще більше. Під час тривог затори на мостах лише зростають, а місто фактично втрачає нормальне сполучення між берегами.

Рада оборони Києва у березні 2025 року визначила такі правила руху на мостах під час тривог: Північний, міст Метро та міст Патона — без обмежень; Дарницький і Подільський — обмежена одна смуга з лівого на правий берег; Південний міст — рух з правого на лівий берег повністю перекритий. За словами Тимура Ткаченка, тодішнього очільника КМВА, Південний міст відкрили лише частково через ремонт, який триває вже кілька років.

31 серпня 2026 року Рада оборони розглядала можливість послаблення транспортних обмежень. Зокрема, планується відкрити рух зеленою гілкою метро під час тривог і дозволити вантажівкам пересування у комендантську годину. Проте остаточних рішень щодо нових правил руху на мостах поки не оприлюднено — у КМВА пояснюють це очікуванням вказівок від військового командування.

Безпека чи додатковий ризик?

Київська влада стверджує, що обмеження руху на мостах запроваджені з міркувань безпеки. Водночас транспортні експерти сумніваються в ефективності такого підходу. Дмитро Беспалов, транспортний аналітик, наголошує, що під час зупинки транспорту люди не мають змоги сховатися в укритті, а затори лише підвищують ризики:

"Якщо мости перекриваються для безпеки людей, то я боюся, що вона не досягається".

За його словами, кількість охочих перетнути ріку не зменшується, а небезпека для них лише зростає.

Метро та альтернативи

Рух метро під час тривог також обмежують, особливо на наземних ділянках. Нове рішення дозволить працювати лише зеленій гілці, оскільки її відкрита частина становить лише 600 метрів, і потяг проїжджає її менш ніж за хвилину. Олександр Рак, голова організації «Пасажири Києва», зазначає, що на червоній гілці ризики більші через стан мосту Метро. Беспалов додає, що міст Метро перебуває у критичному стані, і навіть без тривоги існує загроза його аварійності.

Серед альтернатив розглядають запуск автобусних маршрутів, які дублювали б частину червоної гілки метро під час тривалих тривог. Також експерти пропонують класифікувати повітряні тривоги за рівнем небезпеки, щоб уникати повної зупинки транспорту при менш критичних загрозах.

Урбаніст Віталій Селик вважає, що проблема організації транспорту у Києві має політичне підґрунтя, а міська влада уникає брати на себе відповідальність за пасажирів у разі надзвичайної ситуації.

Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення рух громадського транспорту під час тривог був повністю заборонений, але після тиску громадськості його частково відновили у 2025 році.