Російські дезертири дедалі частіше подають прохання про політичний притулок у Німеччині, проте більшість із них стикаються з відмовами через дію «дублінського правила» ЄС, яке зобов’язує повертати шукачів притулку до першої країни їхнього прибуття в Європі. Про це розповідає Deutsche Welle на прикладі історії Микити Звездова.

Звездова призвали до російської армії одразу після того, як йому виповнилося 18 років у квітні 2024 року. Перед цим його відрахували з професійно-технічного училища в Красноярську, що він вважає навмисним кроком для полегшення призову. У травні 2024 року його направили до військової частини № 25573 поблизу Уссурійська, відомої численними випадками утисків, побиттів і вимагань серед солдатів.

За словами Звездова, офіцери тиснули на призовників, щоб ті погодилися на довший термін служби, застосовували фізичні покарання, зокрема стріляли в ноги, змушували виконувати надважкі фізичні вправи. Через це у нього з’явилися суїцидальні думки, і він навіть намагався стрибнути зі скелі, але офіцери завадили цьому. Після цього його змусили підписати контракт на службу.

Через місяць після підписання контракту Звездову повідомили про відправлення на окуповані території України поблизу Мелітополя, де були великі втрати. Він усвідомив, що не має іншого вибору, окрім як тікати. Спочатку він втік до Вірменії, потім подорожував до Боснії і Герцеговини, а згодом до Хорватії, де подав прохання про політичний притулок.

У грудні 2025 року Звездов прибув до Німеччини, де проживає його дідусь, і знову подав заяву про надання притулку. Однак німецька влада відхилила його прохання, посилаючись на «дублінське правило», яке зобов’язує повертати його до Хорватії, де він подав першу заяву. Якщо Німеччина не поверне його до Хорватії до кінця липня 2026 року, відповідальність за розгляд заяви перейде до неї.

Правозахисники зазначають, що російські дезертири майже не мають шансів отримати притулок у Німеччині, незважаючи на заяви попереднього уряду про захист відмовників від служби за переконаннями. Федеральне відомство з питань міграції та біженців (BAMF) підтверджує, що захист надається лише у разі наявності реального, індивідуального та обґрунтованого страху переслідування.

За даними Бундестагу, у 2025 році до Росії було депортовано 126 осіб. Після відмови у наданні притулку Звездову вдалося отримати «церковний притулок» — тимчасовий захист, який надає парафія, що часто призупиняє процедуру депортації. Завдяки цьому він переїхав із табору для біженців до церкви поблизу Аахена, де працює на кухні та на території церкви, що дозволяє йому залишатися в Німеччині.

Історія Звездова ілюструє складнощі, з якими стикаються російські дезертири, які намагаються уникнути служби в армії РФ під час війни в Україні. Водночас у Росії триває мобілізація, і за даними Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України, восени 2024 року планується призвати до 500 тисяч нових військових, що лише посилює тиск на призовників.