З 1 вересня 2026 року для частини працівників, які перебувають під бронюванням, підвищується поріг заробітної плати — тепер він становитиме 25 941 грн на місяць до сплати податків. Про це повідомляє OBOZ.UA з посиланням на відповідну постанову Кабінету Міністрів України. Ті, чия зарплата нижча, можуть втратити право на відстрочку від мобілізації.

Нові вимоги не стосуються всіх роботодавців. Винятки передбачені для державних і комунальних підприємств, а також для організацій, що працюють на територіях бойових дій. Крім того, право на бронювання залежить від статусу самого роботодавця та правильності військово-облікових даних працівника.

Хто має право на бронювання

Бронювання не надається автоматично лише за професією чи посадою. Ключовим є статус підприємства чи установи, де працює військовозобов’язаний. Правила визначені постановою Кабміну № 76 від 27 січня 2023 року. Право на бронювання мають працівники підприємств, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України, економіки чи життєдіяльності населення. Важливо, щоб роботодавець мав відповідний статус і міг подавати заявки на бронювання.

Окремі категорії держслужбовців (категорій "Б" і "В"), працівники Національної поліції, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки, прокуратури, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судів і органів досудового розслідування, патронатних служб, а також співробітники міжнародних організацій, гуманітарної сфери, Товариства Червоного Хреста України та українських гуманітарних НУО також можуть бути заброньовані. Проте саме працевлаштування не гарантує бронювання — організація має мати право на це, а працівника потрібно внести до списку.

Що зміниться з 1 вересня

Головна зміна — підвищення мінімальної зарплати для заброньованих працівників із 2,5 до трьох мінімальних зарплат, тобто до 25 941 грн на місяць. Якщо зарплата працівника не відповідає цій вимозі, це може стати підставою для втрати бронювання або відмови у відстрочці. Винятки діють для підприємств на територіях бойових дій, а також для державних і комунальних підприємств — для них підвищення порогу не застосовується на загальних умовах.

Інші підстави для відмови

Крім розміру зарплати, відмовити у бронюванні можуть, якщо:

  • працівник не перебуває на військовому обліку або його дані не підтверджені в реєстрі;
  • роботодавець не має права на бронювання або втратив відповідний статус;
  • перевищено встановлену квоту бронювання;
  • у документах є помилки чи застарілі дані про працевлаштування або військовий облік.
"Сам факт зміни зарплатного порогу не означає автоматичної втрати бронювання всіма працівниками. Передусім потрібно враховувати категорію роботодавця, його статус, відповідність вимогам для бронювання та встановлені винятки", — зазначає OBOZ.UA.

Чому важливо перевірити військово-облікові дані

Для оформлення бронювання роботодавець використовує дані працівника, які мають відповідати інформації військового обліку. Якщо в реєстрах є помилки або людина не перебуває на обліку, це може стати проблемою під час оформлення відстрочки. Особливо це стосується тих, хто нещодавно змінив місце роботи, адресу чи інші персональні дані.

Окремо варто зазначити, що деякі категорії громадян (наприклад, ті, хто перебуває на обліку в СБУ чи розвідувальних органах) взагалі не підлягають мобілізації — для них бронювання не потрібне.

За даними OBOZ.UA, у разі втрати бронювання військовозобов’язаному зазвичай надсилають повістку поштою або через електронну систему.