Правозахисник Олексій Баганець заявив про збільшення кількості незаконних затримань громадян під час мобілізації в Україні. Про це він розповів у програмі «По живому».

За словами Баганця, найпоширенішими порушеннями є фактичне затримання людей без судових рішень і складання адміністративних протоколів, а також позбавлення можливості повідомити родину чи викликати адвоката. Він підкреслив, що не заперечує необхідності мобілізації як такої, але наголошує на важливості дотримання закону державою.

«Сила держави полягає і в тому, що треба не тільки вимагати громадянина дотриматись вимог закону, але й самим забезпечувати дотримання вимог закону відносно будь-кого із таких громадян», — зазначив Баганець.

Правозахисник звернув увагу, що найбільше порушень відбувається під час затримання громадян працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК), іноді за участю поліції, а також під час їхнього утримання у приміщеннях ТЦК. За його словами, людей фактично затримують і утримують без судових рішень, протоколів чи інших законних підстав.

Баганець повідомив, що до правозахисників частіше звертаються родичі затриманих, а не самі чоловіки, оскільки їх швидко доставляють у навчальні центри, не даючи часу на реакцію. Серед випадків, які перевіряли правозахисники, були й особи з інвалідністю чи захворюваннями, що роблять їх непридатними до служби.

Окремо він згадав про заяву омбудсмана Дмитра Лубінця щодо порушень у Закарпатському ТЦК, де людей затримували просто на вулиці, а потім не відпускали навіть тих, хто мав чинні відстрочки.

Баганець наголосив, що формально затриманий має право викликати адвоката, повідомити родину і не бути обмеженим у пересуванні без законних підстав. Проте на практиці ці права часто ігнорують: у людей відбирають телефони, не дозволяють залишити приміщення ТЦК. Особливо проблемними він назвав випадки, коли до затримань залучаються особи у формі без розпізнавальних знаків та в масках, що ускладнює ідентифікацію.

Він підкреслив, що навіть після доставлення до військової частини людина не втрачає права на захист — можна звертатися до адвоката через родичів, писати заяви до Уповноваженого з прав людини чи Державного бюро розслідувань. Водночас, за словами Баганця, через відсутність органів воєнної юстиції ці механізми часто працюють лише постфактум.

Баганець погодився з позицією омбудсмана, що такі дії є грубими порушеннями прав людини, особливо в умовах війни.