Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв запропонував нову модель фінансування релігійних організацій, яка може зменшити вплив Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) після завершення війни. Про це він розповів в інтерв’ю, опублікованому на espreso.tv.

За словами Потураєва, після стрімкого зростання кількості переходів парафій з УПЦ МП до Православної церкви України (ПЦУ) у 2022 році, темпи цього процесу у 2025–2026 роках помітно сповільнилися. Він пояснює це природною динамікою соціальних процесів: «У нашому випадку каталізатором було повномасштабне вторгнення та численні факти співпраці священства УПЦ з окупантами. Зараз суспільство певною мірою звикло до цієї теми, з’явилися інші пріоритети».

Потураєв наголосив, що держава діє у межах закону, ухваленого під тиском міжнародних партнерів, і не може форсувати переходи громад адміністративними методами. Процедура розриву зв’язків із Москвою залишається складною і тривалою, але вона гарантує легітимність рішень. Водночас, за його словами, вже є успішні приклади повернення церковних споруд у власність держави та громад, зокрема не лише Києво-Печерської лаври, а й об’єктів у Чернігові та інших регіонах.

Фінансування церков: нова ідея

Потураєв звернув увагу на те, що УПЦ МП має значно більші фінансові ресурси, ніж ПЦУ, оскільки її роками підтримували заможні бізнесмени та політики. Це створює нерівні умови для розвитку церков, адже ПЦУ існує переважно за рахунок добровільних пожертв патріотично налаштованих громадян. Через це в окремих регіонах священники ПЦУ не можуть повноцінно обслуговувати всі громади, які бажають перейти.

Щоб вирішити цю проблему, Потураєв запропонував після перемоги України надати громадянам можливість спрямовувати частину свого податку на доходи фізичних осіб на користь обраної релігійної чи громадської організації. Така система вже діє в низці європейських країн, зокрема у Румунії. За словами Потураєва, це дозволить забезпечити стабільне фінансування, гідні зарплати священникам та соціальні гарантії, яких зараз бракує: «Якщо у парафії буде молодий, енергійний священник, якому є на що жити, це прямо простимулює і темпи переходів».

«Мова йде, щоб дати кожному громадянину можливість спрямовувати невелику частку свого податку на доходи фізичних осіб на рахунок релігійної чи громадської організації за власним вибором», — зазначив Микита Потураєв.

Водночас він підкреслив, що під час війни такі зміни доцільно відкласти, оскільки суспільство їх не сприйме. Це питання, на його думку, варто розглядати вже після завершення бойових дій.

ПЦУ за кордоном і обмеження Томосу

Потураєв також прокоментував ситуацію з діяльністю УПЦ МП за межами України. Він зазначив, що там ця структура діє вільніше, оскільки не обмежена українським законодавством. Водночас ПЦУ не може відкривати власні храми за кордоном через обмеження Томосу і змушена співпрацювати з Вселенським патріархатом. Це ускладнює просування ПЦУ у світі, особливо з огляду на те, що не всі помісні церкви визнають її автокефалію.

Потураєв додав, що держава допомагає ПЦУ на дипломатичному рівні, але визнав, що вплив на ситуацію за кордоном обмежений.