28 серпня у Яремчі на Івано-Франківщині відбулися слухання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України, присвячені реформі лісопромислового комплексу. За підсумками обговорення готується Біла книга, яка має визначити подальшу модель розвитку лісового господарства та деревообробки.

Як повідомляє «Економічна правда», після дискусії стали очевидними два ключові ризики для галузі: спроби повернути частину управлінських повноважень у лісовій сфері на рівень областей та можливість обмеження експорту окремих видів деревної продукції, зокрема гранул і брикетів. Такі кроки можуть створити переваги для великих виробників та зменшити конкуренцію на ринку сировини.

Реформа державного лісового господарства, зокрема створення ДП «Ліси України» та централізація управління, вже довела свою ефективність. Впровадження електронних аукціонів, цифровізація процесів і відкриті правила продажу деревини дозволили зруйнувати систему ручного доступу до державного ресурсу. Це принесло державі мільярди гривень доходів і зробило підприємство одним із найбільших платників до бюджету.

Під час слухань керівники кількох обласних військових адміністрацій пропонували повернути частину управління лісгоспами на місця, аргументуючи це потребою кращої комунікації з громадами та оперативністю в прифронтових регіонах. Однак, як наголошують експерти, децентралізація контролю над ресурсом може відновити старі корупційні схеми, коли доступ до деревини залежав від зв’язків із місцевою владою чи чиновниками.

Ще одним ризиком називають вибіркову заборону експорту деревних гранул і брикетів. Якщо такі обмеження запроваджують не з міркувань енергетичної безпеки, а для перерозподілу сировини на користь великих підприємств, це може призвести до зменшення конкуренції, зниження цін на сировину та скорочення доходів держави. У результаті виграють лише кілька великих гравців, а сотні малих і середніх виробників можуть зникнути з ринку.

«Якщо пелетне підприємство може заплатити за сировину більше, воно повинне мати можливість її купити. Це ринок», — йдеться у матеріалі «Економічної правди».

У матеріалі підкреслюється, що для стійкості економіки під час війни важливо зберігати розподілену структуру виробництва, а не концентрувати ресурси в руках кількох великих компаній. Держава має підтримувати чесну конкуренцію та однакові правила для всіх учасників ринку, не повертаючись до ручного управління.