Українські далекобійні дрони завдають дедалі більшої шкоди важливим секторам російської економіки, повідомляє The Wall Street Journal. За даними видання, збитки від таких атак зростають, а їх наслідки дедалі більше відчувають як підприємства, так і звичайні громадяни РФ.

Україна здійснює удари по нафтопереробних заводах, морських терміналах та логістичних центрах електронної комерції, намагаючись посилити економічний тиск на Росію. Мета цих атак — послабити економіку РФ і змусити Москву змінити свою політику щодо війни. Водночас Володимир Путін заявив, що удари не вплинуть на військові цілі Кремля, а Росія у відповідь продовжує масовані атаки дронами по Україні.

Вплив на паливний ринок і електронну комерцію

Найпомітнішими стали удари по нафтопереробних заводах: через них у Росії виник дефіцит пального, а влада змушена була обмежувати його продаж. За інформацією Energy Aspects, у серпні російські НПЗ переробляли близько 3,8 млн барелів нафти на добу, тоді як рік тому цей показник становив 5 млн барелів. Щоб подолати дефіцит, Росія навіть закуповувала бензин в Індії, а також спростила вимоги до якості пального та заборонила експорт дизеля. За офіційними даними, з початку року бензин у РФ подорожчав на 19%, а інфляція сягнула 6% на рік.

Українські дрони також завдали понад 30 ударів по логістичних центрах найбільших російських онлайн-магазинів Wildberries та Ozon. За оцінкою Data Insight, збитки інфраструктури та товарів перевищили 10 млрд доларів, а бізнес може втратити ще щонайменше 12 млрд доларів упродовж наступного року.

«Ці втрати не є критичними для країни», — заявив Володимир Путін, оцінюючи збитки від атак на економічну інфраструктуру РФ у 1% ВВП (близько 25 млрд доларів).

Наслідки для банків, аграріїв та авіації

Проблеми від атак відчувають і російські банки: борг Wildberries перед ВТБ становить 6–7 млрд доларів, що спричинило падіння акцій банку на понад 25% з початку року. Росіяни дедалі частіше знімають гроші з банківських рахунків, зберігаючи їх готівкою — у другому кварталі з банків вилучили більше коштів, ніж поклали.

Сільське господарство також постраждало: Україна фактично заблокувала основний шлях експорту російської пшениці, ячменю та інших товарів, завдавши ударів по терміналах і суднах. За даними «СовЕкон», у серпні експорт пшениці з РФ скоротився більш ніж на 50% порівняно з минулим роком, а ціни для місцевих фермерів впали. У Ростовській області оголошено надзвичайний стан через проблеми в аграрному секторі, і найближчими місяцями прогнозують хвилю банкрутств сільгосппідприємств.

Ще одна сфера впливу — цивільна авіація: у серпні у Росії 993 рази призупиняли роботу аеропортів через дрони, що у п’ять разів більше, ніж пів року тому. Президент Володимир Зеленський заявив, що через активність дронів повітряний простір РФ може стати фактично закритим, що є попередженням для іноземних авіакомпаній та їхніх страховиків.

Системна криза

Попри офіційні заяви про зростання ВВП та дефляцію, експерти відзначають, що наслідки атак дронів об’єднуються у системний процес: дефіцит пального, втрати маркетплейсів, падіння експорту пшениці та проблеми банківської системи. Економіст Олексій Пластун вважає, що це симптом системної кризи, яка може поглиблюватися, якщо атаки триватимуть.