Запаси ракет для української протиповітряної оборони зменшуються, тоді як Росія нарощує повітряні атаки й готується до нових ударів по енергетичній інфраструктурі напередодні зими. Про це пише почесний професор міжнародних відносин Міського коледжу Нью-Йорка Раджан Менон у колонці для The New York Times.

За словами Менона, війна Росії проти України вже триває довше, ніж кампанія Червоної армії проти нацистської Німеччини у Другій світовій. Попри початкові прогнози швидкої поразки України, Збройні сили змогли зупинити наступ РФ, і фронт у багатьох місцях став позиційним. Однак зараз Україна стикається з гострим дефіцитом засобів ППО, зокрема ракет для систем Patriot.

Росія, за оцінками автора, не досягла значних проривів на фронті у 2026 році, хоча й має окремі територіальні здобутки. Водночас російська армія зазнає серйозних втрат — щомісячно близько 30 тисяч убитих і поранених. Для поповнення особового складу Москва залучає іноземних військових і пропонує великі виплати контрактникам. Україна також проводить наступальні дії, періодично повертаючи частину територій.

Боротьба в повітрі та загроза енергетиці

Оскільки лінія фронту залишається відносно стабільною, дедалі більшого значення набуває боротьба в повітрі. Українські безпілотники регулярно атакують російські нафтопереробні заводи, логістичні шляхи й порти, що вже впливає на економіку РФ. Водночас Росія посилює свої повітряні удари по Україні, використовуючи нові типи озброєння, зокрема реактивні дрони та модернізовані ракети.

Менон звертає увагу, що війна на Близькому Сході скоротила світові запаси ракет Patriot, а США тимчасово призупиняли постачання озброєння Києву. Європейські країни передали Україні частину своїх систем ППО, однак цього недостатньо для повного захисту.

Особливу небезпеку становлять удари по енергетичній інфраструктурі. За даними NYT, Росія готується до масштабних атак на українську енергосистему цієї зими. Минулого року російські ракети й дрони вже залишали мільйони українців без світла, тепла й води. Цього разу Москва вдосконалює тактику, намагаючись бити по найбільш вразливих об’єктах, відновлення яких потребує багато часу.

«Путін постійно недооцінює Україну. Можливо, він робить це знову. У будь-якому разі, наступні кілька місяців можуть виявитися одними з найважливіших у цій війні», — підсумував Менон.

Суспільна підтримка та переговори

Попри втому від війни, підтримка армії серед українців залишається високою. За опитуванням, близько 60% громадян не готові поступатися Донбасом заради миру, хоча приблизно стільки ж погодилися б на замороження лінії фронту за умови надійних гарантій безпеки від Заходу. Головною проблемою для багатьох залишається недовіра до Москви — українці побоюються, що мирна угода може стати лише паузою перед новим наступом РФ.

На тлі переговорів із західними посередниками, заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що Росія не змогла досягти оперативних успіхів на Донеччині й вже 15 разів переносила дедлайни щодо виходу на адміністративні кордони області. За його словами, політичне керівництво РФ прагне захопити Донбас до кінця 2026 року, а військові пропонують відтермінувати цю мету до 31 березня 2027 року.