Артилерія не померла, але перебуває у кризі, заявив полковник Антон Баєв «Француз», начальник штабу 7-ї артилерійської бригади НГУ «Ґреґіт». Він спростував поширену думку, що дрони повністю витіснили артилерію, пояснюючи, що це різні інструменти з різними завданнями.
За березень 2024 року, за словами Баєва, дрони ліквідували майже 34 тисячі окупантів, тоді як артилерія — близько 1300. Однак порівнювати ці цифри некоректно, бо дрон працює хірургічно, знищуючи конкретні цілі — техніку, окопи, людей. Артилерія ж діє по площі, створюючи зони непридатні для життя і руху, придушуючи ворога, порушуючи координацію та темп його дій.
Баєв підкреслює, що ефективність артилерії оцінюється не в кількості влучань, а у виконанні бойових завдань: чи змогла вона зупинити просування ворога, підвезення резервів чи руйнування укріплень. Для цього потрібна батарея з 4-6 гармат, а не поодинокі одиниці, які зараз часто надходять від західних партнерів.
Він виділяє три основні проблеми артилерії: розпорошеність техніки, нестачу боєприпасів і загрозу з боку ворожих безпілотників, які створюють зони ураження глибиною до 50 км. У таких умовах важко розгорнути важкі системи без ризику їх втрати.
У бригаді «Ґреґіт» артилерія і дрони працюють як єдиний організм. Спочатку дроновий підрозділ «Рокіт» очищує зону від ворожих розвідувальних і ударних комплексів, після чого заходить артилерія, кожна гармата під прикриттям дронів. Важливо, щоб гармати діяли разом — п’ять машин одночасно можуть зробити близько сотні пострілів, що реально ламає оборону.
Баєв також наголосив на необхідності відмови від радянських калібрів на користь 155 мм і власного виробництва боєприпасів у партнерстві з НАТО. За його словами, артилерія не втратила своєї ролі, але більше не може діяти самостійно — завдання «Ґреґоту» зробити її точною, масованою і живучою на полі бою.