Росія представила нову модифікацію дрона-камікадзе «Герань» (Shahed) із реактивним двигуном, що суттєво ускладнило роботу української протиповітряної оборони. Як повідомляє internetua.com, експерти одразу звернули увагу на очевидну вразливість: гарячий реактивний двигун залишає помітний тепловий слід, який начебто полегшує виявлення і ураження дрона переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК).
Однак, зауважують автори матеріалу, між фіксацією цілі і її гарантованим знищенням лежить значна дистанція. Виявити дрон — лише перший крок. Для ефективного перехоплення оператор ПЗРК має перебувати у потрібному місці, отримати інформацію про ціль, мати час на підготовку, а ракета — встигнути наздогнати швидку ціль. Реактивна «Герань» летить значно швидше за попередні версії, що скорочує час на реагування і ускладнює роботу ППО, особливо під час масованих атак.
«Небо не дивиться телевізор. І воно не знає, що експерт уже оголосив нову зброю “не дуже страшною”», — йдеться у статті.
Росія, спостерігаючи за ефективністю української ППО проти повільних дронів, адаптувала тактику, зробивши свої апарати швидшими та складнішими для перехоплення. Україна, у відповідь, розробляє нове покоління швидкісних дронів-перехоплювачів, зокрема комплекс JEDI Shahed Hunter, а також інші реактивні системи. Це свідчить, що традиційне збільшення кількості ПЗРК вже не вирішує проблему — потрібні нові підходи до захисту неба.
У матеріалі наголошується, що війна — це не лише технології, а й економіка: дешевий дрон може змусити противника витрачати значно дорожчі ракети, що створює додаткове навантаження на ресурси ППО. Автори застерігають від недооцінки нових загроз і категоричних висновків експертів, адже війна постійно змінюється, і кожна нова модифікація зброї потребує відповідної адаптації системи оборони.