Україна ризикує недоотримати близько 4,83 млрд євро макрофінансової допомоги через невиконання 15 індикаторів Плану України, які мали бути реалізовані у 2025 році та першій половині 2026-го. Частину прострочених зобов’язань вдалося виконати лише у серпні — зокрема, призначено суддів Вищого антикорупційного суду, що дозволить розблокувати приблизно 2,8 млрд євро.

Однак значна частина умов залишається невиконаною. Найбільша сума — близько 2,1 млрд євро — прив’язана до шести індикаторів, запланованих на другий квартал 2026 року. Про це йдеться у моніторингу виконання програм Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу, підготовленому консорціумом RRR4U, до якого входять Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

Загалом мова йде про 15 індикаторів, що розподіляються так:

  • 1,4 млрд євро — шість індикаторів, термін виконання яких припадав на 2025 рік;
  • 1,3 млрд євро — три індикатори за перший квартал 2026 року;
  • 2,1 млрд євро — шість індикаторів за другий квартал 2026 року.

Серед невиконаних зобов’язань — реформи у сфері державної служби, прозорий відбір прокурорів, забезпечення незалежності наглядових рад державних підприємств, ухвалення Стратегії захисту прав людини, а також поступова лібералізація ринків газу та електроенергії. Виконання цих умов безпосередньо впливає на доступ України до фінансової підтримки ЄС у межах Плану України. Затримки з реформами можуть відтермінувати отримання коштів.

Програма МВФ: новий перегляд та подальші вимоги

Експерти RRR4U також звертають увагу на перебіг програми МВФ. З 31 серпня в Україні працює місія Фонду щодо другого перегляду програми. Структурні маяки, термін виконання яких спливав наприкінці червня, Україна виконала. Однак із наступними зобов’язаннями виникають затримки. Зокрема, до кінця серпня не були виконані такі структурні маяки:

  • ухвалення законодавства щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасування податкових пільг для недорогих імпортних товарів у поштових відправленнях;
  • внесення змін до Податкового кодексу щодо реформування правил трансфертного ціноутворення та обмеження процентних витрат;
  • підвищення порогу для позапланових перевірок при заяві на бюджетне відшкодування чи від’ємне значення ПДВ зі 100 тис. грн до 1 млн грн.

Очікується, що під час роботи місії МВФ увага буде приділена і проєкту Державного бюджету України на 2027 рік. Для Києва це особливо важливо з огляду на значну потребу у зовнішньому фінансуванні наступного року.

На тлі проблем із виконанням окремих реформ Україна вже шукає додаткові ресурси для фінансування бюджету та оборони у 2027 році. За оцінками експертів, фінансова потреба на 2027 рік поки що не покрита. Аналітики вважають, що погіршення економічної ситуації може збільшити фіскальний розрив і потребу у зовнішній підтримці.

Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк («Голос»), наведені суми — це оцінка можливих фінансових наслідків, а не кошти, які вже були фізично вилучені з державного бюджету.