Фінтех-індустрія в Україні стримує впровадження штучного інтелекту через обережність і прагматизм. Хоча 90% компаній визнають ШІ перспективним для трансформації ринку, лише 37% вже застосували рішення на його основі, переважно для оптимізації існуючих процесів, а не для створення нових бізнес-моделей.

За даними UAFIC Report 2025, фінтех-сектор демонструє високу життєздатність: 84% компаній працюють на власному грошовому потоці, а 76% досягли беззбитковості. Через дефіцит венчурного капіталу увага зміщується на юніт-економіку та операційну ефективність. Тому більшість інвестицій спрямовується на зрілі моделі машинного навчання (ML), які дешевші та зрозуміліші для менеджменту. Банки застосовують їх для кредитного скорингу, виявлення шахрайства та комплаєнсу, що є критичною операційною базою, але не стимулює радикальні зміни.

Український фінтех використовує ШІ також як захисний інструмент у контексті кіберзагроз, застосовуючи ML для виявлення аномалій і адаптивного захисту інфраструктури в реальному часі. Автоматизація допомагає компенсувати дефіцит кадрів і підтримувати бізнес, але це ресурс виживання, а не розвитку.

Впровадження генеративного ШІ (GenAI) у фінансових сервісах мінімальне через високу вартість інфраструктури, складність управління моделями та ризики, пов’язані з витоками даних, упередженнями, юридичною непрозорістю і фактологічними помилками. У суворо регульованому секторі помилки ШІ можуть призвести до фінансових втрат і санкцій. За 2025 рік інвестиції у GenAI-рішення склали лише 185 тис. дол.

Ця вичікувальна стратегія загрожує відставанням на тлі світового зростання фінтеху, який, за прогнозами Boston Consulting Group і S&P Global, до 2030 року збільшить доходи у п’ять разів — до 1,5 трлн дол. GenAI разом із цифровою інфраструктурою та вбудованими фінансами стане драйвером цього зростання. У ЄС уже понад 20% фінтех-угод у першій половині 2025 року припали на компанії з фокусом на ШІ, тоді як українські оператори лишаються на етапі оптимізації.

Найближчим викликом для України стане жорсткий регуляторний тиск Євросоюзу. З серпня 2026 року набудуть чинності вимоги EU AI Act щодо високоризикових систем, що охоплюють кредитний скоринг, виявлення шахрайства, ризик-профілювання та біометричну ідентифікацію. Закон має екстериторіальну дію, тож українські компанії, які обробляють дані громадян ЄС, повинні відповідати європейським стандартам. Це вимагатиме сертифікації моделей, прозорості алгоритмів і відповідальності за дискримінаційні рішення.

Водночас жорсткі правила стимулюють розвиток RegTech-сектору, який у Європі формує 25% угод у фінтехі на базі ШІ. Для України це можливість створювати експортні GenAI-продукти для глобального ринку замість простої адаптації до стандартів. На національному рівні регулювання ШІ у фінансовому секторі поки що м’яке і базується на добровільних кодексах і експериментальних режимах Мінцифри, повноцінне законодавство очікується у 2026 році.

Український ринок має потенціал для масштабування: 350 тис. технічних спеціалістів і прогнозований ріст ШІ-сегменту до 1,5 млрд дол. до 2030 року. У 2025 році ШІ-стартапи залучили 302 млн дол., утричі більше за конкурентів без ШІ-фокусу. Для збереження конкурентоспроможності фінтех-компаніям потрібно швидко інтегрувати генеративні моделі та відповідати вимогам ЄС, інакше вони ризикують залишитися локальними підрядниками без доступу до глобальної ліквідності.