40% українських IT-фахівців у 2026 році заявили про намір емігрувати з країни, тоді як 55% не мають таких планів. Про це свідчать результати зарплатного опитування DOU, проведеного у травні-червні серед понад 14 тисяч айтівців в Україні та за кордоном.
За даними дослідження, за рік частка тих, хто не планує емігрувати, зросла на 7 відсоткових пунктів. Водночас кількість тих, хто лише замислюється над переїздом, але не робить конкретних кроків, зменшилася з 26% до 22%. Частка тих, хто активно готується до від’їзду найближчим часом, залишилася стабільною — близько 3%.
Еміграційні настрої помітно різняться залежно від статі, віку, сімейного стану та регіону проживання. Серед чоловіків майже половина (47%) розглядають можливість переїзду, тоді як серед жінок таких лише 30%. Молодші айтівці (до 25 років) частіше планують еміграцію, ніж старші колеги. Одружені та ті, хто має дітей, рідше замислюються про виїзд: 59% одружених і 60% айтівців із дітьми не планують залишати Україну.
Регіональні відмінності також суттєві. У містах заходу та центру країни, а також у Харкові, більшість айтівців не планують емігрувати. Натомість у Кропивницькому, Сумах, Миколаєві, Дніпрі, Полтаві, Чернігові та Одесі близько половини опитаних розглядають можливість виїзду, часто пов’язуючи це з безпековою ситуацією.
Серед айтівців, які вже перебувають за кордоном, лише 21% планують повернутися в Україну. Найбільше таких серед тих, хто мешкає у Молдові, Румунії, Хорватії, Болгарії та Албанії (32–34%). Водночас у Канаді та США більшість не планують повертатися, а в європейських країнах, як-от Португалія, Франція, Нідерланди, Німеччина та Іспанія, частка охочих повернутися не перевищує 16%.
«Харків — центр всесвіту», — так прокоментували свої плани залишатися в Україні деякі учасники опитування.
Дослідження також показало, що фінансове становище не є визначальним фактором для еміграції чи повернення: медіанна зарплата тих, хто планує виїзд, і тих, хто залишається, відрізняється незначно.