У Києві відбувся круглий стіл «Контур безпеки», присвячений питанням якості та безпеки розмінування, обстеження, інспектування і подальшого моніторингу територій, забруднених вибухонебезпечними предметами. Захід організували Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки у партнерстві з ПРООН в Україні та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Під час обговорення начальник управління протимінної діяльності — заступник начальника Головного управління полковник Олег Шуварський представив ризик-орієнтований підхід, який стає ключовим напрямом розвитку системи протимінної діяльності України. Основна ідея цього підходу: чим вищий ризик і невизначеність, тим вагомішими мають бути докази для ухвалення рішення про безпеку території.

Нетехнічне обстеження, за новою моделлю, має не просто фіксувати дані, а формувати інформаційну модель загрози: враховувати історію бойових дій, типи застосованих боєприпасів, зміни рельєфу та можливі сценарії подальшого використання землі. Саме ця модель визначає, наскільки глибоким має бути технічне обстеження і чи потрібне очищення.

Важливим елементом системи є постійна переоцінка ризиків. Нові докази, зміни у місцевості чи виявлення інших типів боєприпасів мають ставати підставою для перегляду початкової моделі та, за потреби, зміни методів і щільності обстеження. Особливо це актуально для України, де ситуація на місцях може змінюватися навіть після проведення робіт через застосування новітніх боєприпасів, дистанційне мінування чи активність ворожих БПЛА.

«Головне питання — чи маємо ми достатні та достовірні докази того, що загрози на конкретній території виявлені, оцінені та усунені до рівня, який дозволяє її безпечне подальше використання», — наголосив полковник Олег Шуварський.

Як підкреслюють організатори, впровадження ризик-орієнтованого підходу не означає спрощення процедур чи зниження вимог до безпеки. Йдеться про перехід до більш обґрунтованої моделі прийняття рішень, коли обсяг і глибина заходів визначаються характером загроз, рівнем ризику та достатністю доказів. Це дозволить підвищити довіру до результатів розмінування, забезпечити безпеку людей і раціонально використовувати ресурси там, де ризики найбільші.