Росія скоротила використання балістичних і крилатих ракет по Україні, щоб накопичити їх для майбутніх атак, коли ефективність ударних дронів знизиться. Про це в коментарі УНІАН розповів авіаексперт з питань розвитку озброєння та новітніх технологій Богдан Долінце.

За словами експерта, нині під час атак Росія рідше застосовує балістичні засоби ураження, оскільки поки що досить результативними залишаються реактивні ударні дрони та надлегкі крилаті ракети. Долінце зазначив, що російське командування свідомо збільшує частку таких дронів у загальній кількості ударів, щоб зберегти запаси балістики та крилатих ракет для подальшого використання. Зокрема, йдеться про дрони типу «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5» і «Бандероль».

Експерт нагадав, що Україна вже має досвід підвищення ефективності протидії дронам: за трохи більше ніж пів року рівень знищення «Шахедів» («Герань-2») зріс із 40–50% до 90–95%. Він наголосив, що Росія враховує ймовірне зниження ефективності своїх дронів найближчими місяцями, тому готується до переходу на більш масоване застосування ракет.

Долінце оцінив, що влітку Росія вже мала значні запаси ракет: «Іскандерів» — 120–150 одиниць, «Оніксів» — понад 600, «Цирконів» і «Кинджалів» — десятки або сотні. За його словами, загальна кількість різних типів ракет може сягати близько 2 тисяч одиниць. До цього числа входять:

  • 400–450 «Іскандерів», «Цирконів», Х-101, KN-23, KN-24 і «Кинджалів»;
  • близько 500 «Оніксів»;
  • приблизно 500 «Калібрів»;
  • 400–500 ракет до комплексів С-400, здатних бити по наземних цілях.
"Треба розуміти, що більша частина цих засобів належить до так званого недоторканого залишку — для певного гарантування власної безпеки у разі якихось незрозумілих воєнних загроз", — підкреслив Долінце.

Він додав, що Росія зберігає можливість виробляти понад 200 крилатих і балістичних ракет щомісяця, а в періоди зниження інтенсивності обстрілів — накопичує їх на складах. Експерт припускає, що балістичні ракети можуть бути використані взимку, коли енергетична інфраструктура України працюватиме з максимальним навантаженням. На рішення про масовані удари впливатимуть два чинники: зниження ефективності дронів і необхідність ураження захищених об’єктів, таких як ТЕЦ та електростанції, які дронами пробити складно.

Долінце також зазначив, що перехід до ракетних атак може відбутися, коли середньодобова температура наблизиться до нуля або стане мінусовою, оскільки це підвищує ризики для енергетики та промисловості.

УНІАН також нагадав, що директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь прогнозує складну зимову кампанію для українського тилу через нарощування Росією атак дронами. Він підкреслив, що для України ключовим завданням стане створення ефективної системи ППО, здатної протистояти цим загрозам.