Новий закон про публічно-приватне партнерство (ППП), який мав спростити залучення інвестицій на місцевому рівні, на практиці призвів до ускладнення процедури для громад. Як зазначає автор матеріалу, хоча закон передав більшість повноважень місцевому самоврядуванню і запровадив спрощений механізм для проєктів до 5,6 млн євро, його реалізація виявилася проблемною.
Застосування закону ускладнюється через відсутність досвіду у публічної влади та неврегульованість багатьох питань підзаконними актами, які Мінекономіки готує повільно. Особливо негативно вплинуло виключення можливості приватної ініціативи, що призвело до сповільнення залучення бізнесу до відновлення інфраструктури.
Постанова №1051: нові бар’єри для малих ППП
Схвалення урядової постанови №1051, яка мала вдосконалити процес управління публічними інвестиціями, суттєво ускладнило підготовку малих проєктів ППП. Документ встановив надмірні та складні вимоги до підготовки проєктів, фактично зруйнувавши спрощену модель, закладену в законі. За словами автора, більшість підзаконних актів відірвана від реалій розвитку громад і містить суперечливі положення, а окремі вимоги взагалі не передбачені законом.
Постанова передбачає підготовку двох різних концептуальних записок залежно від вартості проєкту, хоча закон вимагав єдиного підходу. Для малих (допорогових) проєктів вимоги до концептуальної записки стали навіть ширшими, ніж для великих, і значно складнішими, ніж раніше. Для підготовки документа громадам доведеться враховувати численні постанови та накази, частина з яких ще не затверджена.
«Для малих і середніх територіальних громад процес ініціювання проєктів ППП суттєво ускладниться і подорожчає, а його тривалість значно збільшиться», — йдеться у статті.
Єдиною поступкою стало скорочення строку розгляду концептуальної записки до 45 днів, але автор сумнівається, що цього часу вистачить для якісної підготовки складного документа.
Наслідки для громад
У підсумку багаторічні зусилля щодо спрощення запуску малих ППП були нівельовані. Громади отримали складну та обтяжливу процедуру, яка для багатьох може виявитися непосильною. Додатковою проблемою стала втрата вже вкладених ресурсів: за час дії нового закону частина громад розпочала підготовку проєктів, але тепер змушена переробляти документи під нові вимоги.
Відсутність прозорості та консультацій
Проєкт постанови розроблявся без належної прозорості та публічного обговорення. Мінекономіки не оприлюднило документ, мотивуючи це відсутністю впливу на бізнес, хоча насправді нові процедури безпосередньо впливають на можливості громад і бізнесу брати участь у ППП. Відсутність консультацій із зацікавленими сторонами та громадськістю суперечить європейським принципам регулювання і ставить під сумнів практичність нових правил.