В Україні лише 7% громадян вважають Йосипа Сталіна "великим вождем", тоді як понад половина опитаних (57%) мають до нього негативне ставлення. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у червні 2026 року.

Опитування показало, що 62% респондентів повністю або скоріше не погоджуються з тим, що Сталін був великим вождем, ще 31% не мають чіткої позиції щодо цього питання. Для порівняння, у 1991 році з такою характеристикою погоджувалися 27% українців, а найбільша підтримка фігури Сталіна фіксувалася у 2002 році — тоді його вважали "великим вождем" 39% опитаних.

Соціологи відзначають, що хоча неприйняття Сталіна зросло, збільшилася й частка тих, хто не має визначеної позиції. "Ідеться не про збільшення числа прихильників Сталіна, а радше про деяке послаблення категоричності його заперечення та збільшення частки невизначених або амбівалентних оцінок", — пояснюють автори дослідження.

Порівняння з Росією показує суттєву різницю: якщо у 1991 році ставлення до Сталіна в обох країнах було майже однаковим, то станом на 2026 рік 56% росіян вважають його великим вождем, тоді як в Україні таких лише 7%. Дослідження "Левада-Центру" підтверджують, що розбіжність у ставленні до радянського диктатора між українцями та росіянами різко зросла після 2016 року.

Щодо особистого ставлення до Сталіна, лише 3% українців оцінюють його позитивно, 27% — байдуже, а 57% — негативно. Ще 10% не змогли визначитися з відповіддю. Соціологи вважають, що в Україні ставлення до Сталіна є індикатором успіху декомунізаційних процесів, тоді як у Росії його образ перетворився на символ національного героя.

"Ідеться не про збільшення числа прихильників Сталіна, а радше про деяке послаблення категоричності його заперечення та збільшення частки невизначених або амбівалентних оцінок", — зазначили дослідники КМІС.

Опитування проводилося з 17 по 23 червня 2026 року методом телефонних інтерв'ю серед 1005 громадян віком від 18 років. До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій та тих, хто виїхав за кордон після лютого 2022 року, але враховували внутрішньо переміщених осіб.