28 років тому ухвалили Римський статут, який став основою для діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС). Україна ратифікувала цей документ 21 серпня 2024 року, а з 1 січня 2025-го він набрав чинності. Уже 9 жовтня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про імплементацію статуту, що має привести українське законодавство у відповідність із його положеннями. Проте процес адаптації триває.

Римський статут систематизував міжнародні злочини, зокрема воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, створивши чіткий каталог, який раніше був розпорошений між різними нормами. Це дозволяє юристам, слідчим і судам орієнтуватися на єдині стандарти. Український імплементаційний закон оновив Кримінальний кодекс, додавши відповідальність військових командирів і розширивши підходи до розслідування міжнародних злочинів, що особливо важливо в умовах російської агресії.

Історія створення МКС налічує понад століття: від ідеї Гюстава Муаньє у 1872 році до ухвалення Римського статуту в 1998-му. Суд покликаний забезпечувати відповідальність конкретних осіб за злочини, а не держав загалом. Від початку ООН встановила, що незаконний початок війни є злочином агресії, а міжнародне гуманітарне право обмежує насильство під час конфліктів, захищаючи цивільних, поранених і військовополонених.

Станом на 2026 рік учасниками Римського статуту є 125 держав, серед яких усі члени ЄС, Канада, Велика Британія, Японія та інші. Росія, США, Китай, Індія, Ізраїль та Туреччина не є учасниками. Росія підписала статут у 2000 році, але не ратифікувала його і в 2016 році офіційно вийшла з-під його юрисдикції. Це унеможливлює співпрацю з МКС, зокрема передачу підозрюваних. Водночас МКС має право розслідувати злочини, вчинені на території України, незалежно від громадянства підозрюваних, що підтверджується ордерами на арешт Володимира Путіна та інших високопосадовців.

Однак щодо злочину агресії МКС не має юрисдикції над громадянами держав, які не є учасниками статуту, якщо справа не передана Радою Безпеки ООН. Через вето Росії в Радбезі цей механізм заблокований, тому створення спеціального трибуналу є критично важливим. Для України ратифікація Римського статуту стала кроком до європейської правової спільноти і важливим інструментом у боротьбі з безкарністю за воєнні злочини під час російської агресії.