Бельгійська компанія Vinopres SA, організатор винного конкурсу Concours Mondial de Bruxelles, приймала заявки від підсанкційних кримських підприємств, присуджувала їм європейські нагороди і отримувала оплату на рахунки в бельгійському банку. Ця схема дозволила окупантам легітимізувати кримські вина на європейському ринку, незважаючи на санкції.

За даними розслідування LIGA.net, Vinopres SA створила у своїй реєстраційній системі віртуальну «країну» Крим, де підсанкційні підприємства, зокрема ПАТ «Масандра» та винний комплекс Winepark, отримували нагороди, зокрема найвищу – Grande Médaille d'Or. Ці підприємства контролюються структурами, пов’язаними з російськими олігархами, які перебувають під санкціями ЄС, США і України.

Участь у конкурсі є платною: за один зразок потрібно сплатити від 185 до 205 євро. За 87 нагороджених вин із РФ та окупованого Криму Vinopres SA отримала щонайменше 16-18 тисяч євро. Оплата надходила на рахунок у бельгійському банку BNP Paribas Fortis. Регламент конкурсу передбачає сувору двоступеневу премодерацію, де учасник зобов’язаний надати офіційні етикетки з чіткою інформацією про виробника і регіон походження, що виключає випадковість у прийнятті таких вин.

Дегустації конкурсу відбувалися у Вірменії, що дозволяє обходити митний контроль ЄС, але всі юридичні операції здійснює бельгійська компанія. Це створює ширму для маркетингових послуг підсанкційному бізнесу. Нагороджені вина активно використовують для просування на російських маркетплейсах, а також продають у Білорусі, Казахстані, Вірменії та Китаї.

Vinopres SA після запитів LIGA.net довго не коментувала ситуацію, а гендиректор Кантен Аво заявив: "Наразі ми ведемо конструктивні переговори з відповідними українськими органами влади, щоб прояснити кілька аспектів цього питання. Щоб зберегти якість і конфіденційність цього поточного діалогу, ми не хочемо коментувати ситуацію через пресу на цьому етапі".

Міжнародна організація виноградарства й виноробства (OIV) підтвердила, що конкурс не має офіційного патронату OIV, а заяви організаторів про дотримання стандартів організації не перевірялися і не схвалювалися. Документи з митних баз даних, надані аналітиками OCCRP, розкривають механіку постачання 100 000 самоклейних етикеток із Бельгії до Вірменії, що підтверджує масштаб операції.

Цей випадок демонструє, як компанія з ЄС надає маркетингову легітимність підсанкційним кримським підприємствам, заробляючи на цьому кошти і залишаючись поза увагою регуляторів.