Китайські виробники залишаються головним джерелом компонентів для мільйонів дронів, які використовують обидві сторони у російсько-українській війні. Як повідомляє Le Monde, китайські підприємства постачають деталі як українським, так і російським компаніям, зокрема тим, що перебувають під санкціями.
Офіційний Пекін наполягає, що "ніколи не постачав летальної зброї жодній зі сторін конфлікту і суворо контролює експорт товарів подвійного призначення". Проте розслідування Le Monde, яке базується на аналізі деталей дронів, митних документах та конфіденційних матеріалах, свідчить про іншу картину. Журналісти з'ясували, що українські виробники дронів організували виробництво в Китаї, а китайські компанії напряму постачають продукцію підсанкційним російським структурам.
FPV-дрони з китайськими деталями використовують для ударів по українських військових і цивільних об'єктах. За оцінкою комісії ООН, такі атаки можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності. Україна та Росія щороку виробляють мільйони дронів. У січні 2026 року Володимир Зеленський заявляв, що 80% втрат російських військ спричиняють саме дрони, більшість із яких українського виробництва. Для України це означає різке зростання виробництва БпЛА, адже ще у 2022 році країна майже не виготовляла дронів.
Однак, за даними Le Monde, "українське" походження дронів часто означає лише розробку програмного забезпечення, складання та виробництво рам. Ключові компоненти — двигуни, контролери, плати, камери, системи зв'язку — надходять із Китаю. Через це українські та російські виробники змушені співпрацювати з одними й тими самими китайськими заводами, розташованими далеко від лінії фронту. Le Monde називає це "подвійною грою" Китаю, який опинився в центрі системи постачання, але офіційно заперечує такі звинувачення і декларує нейтралітет.
Залежність від Китаю
Залежність виробників дронів в Україні та Росії від китайських компонентів стала системною. Китайська промисловість забезпечує обидві країни критично важливими деталями, без яких масове виробництво БпЛА було б значно складнішим. Україна поступово збільшує локалізацію виробництва, але ключові елементи все ще надходять із КНР. У липні 2026 року Київ навіть отримав дозвіл використовувати частину коштів європейської оборонної позики на закупівлю китайських компонентів для дронів.
Окремо виділяються поставки для російських ударних БпЛА: китайські компанії продають Росії двигуни, чипи та інші деталі для "Шахедів" і "Гераней". У вересні 2026 року стало відомо про постачання сировини державною Jilin Chemical Fiber Group для російського виробництва. Україна також вводила санкції проти китайських компаній, чиї деталі знаходили у збитих російських дронах.

