Частина працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) та спеціальних підрозділів (СП), підозрюваних у зловживаннях, уже перебуває під вартою, а деяким оголошено підозри. Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю «Новинам.LIVE».

За словами омбудсмана, усі матеріали щодо можливих порушень, які Офіс омбудсмана передав правоохоронним органам у 2026 році, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України та Національна поліція надали належну правову оцінку документам і проводять перевірки.

«Я можу відверто сказати, що дійсно 2026 року всі матеріали, які виходили з нашої інституції до Державного бюро розслідувань, до Служби безпеки України, до Національної поліції, — по всіх відкривалися кримінальні провадження, проводилися перевірки», — зазначив Лубінець. Він додав, що розслідування вже дають конкретні результати, а процесуальні дії щодо окремих працівників ТЦК вийшли на стадію запобіжних заходів.

«Є у нас приклади, коли вже вручено підозри працівникам ТЦК і СП, і навіть вже є такі, які затримані і перебувають у СІЗО», — повідомив уповноважений.

До розслідувань також активно залучаються Військова служба правопорядку та Спеціалізована військова прокуратура. Лубінець підкреслив, що системна реакція силових структур стала можливою завдяки суспільному розголосу та принциповій позиції громадянського суспільства. «Це тотальна правова оцінка незаконних дій. Коли українське суспільство бачить, що якщо хтось скоїв кримінальне правопорушення і на це не заплющують очі, рівень довіри до державних інституцій зростає», — пояснив він.

Омбудсман також нагадав, що у 2025 році кількість звернень щодо порушень прав громадян під час мобілізації зросла у 333 рази порівняно з початком повномасштабної війни. Проблема набула системного характеру ще 2023 року, і Лубінець неодноразово порушував її на закритих нарадах із керівництвом Міноборони та військового командування.

За його оцінкою, найефективнішим інструментом протидії порушенням стало їх публічне висвітлення. Незважаючи на те, що у відкритий доступ потрапляє лише близько 1% виявлених випадків, а російська пропаганда намагається використати цю інформацію, розголос змусив правоохоронні та військові органи оперативніше реагувати на скарги громадян.