Українка Анна Налакат, яка разом із чоловіком-індійцем виховує п’ятирічного сина Даміра в Омані, розповіла про особливості формування національної ідентичності дитини у змішаній сім’ї за кордоном.
У ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA Налакат пояснила, що для неї було важливо, аби син говорив українською мовою, оскільки її батьки не володіють англійською, і без цього неможливо підтримувати тісний зв’язок із рідними. Вона також зазначила, що ніколи не переходила на російську, що полегшило виховання дитини в українському мовному середовищі.
Після початку повномасштабної війни в Україні питання російськомовного контенту в родині стало жорсткішим – його повністю виключили з інформаційного простору Даміра. Навіть мультфільм «Фіксики» у українському дубляжі, який спочатку сподобався хлопчику, став приводом для серйозної розмови. Анна запитала сина, чи хоче він оплачувати ракети, які летять із Росії на його двоюрідну сестру, після чого дитина зрозуміла ситуацію і більше не наполягала на перегляді.
Дамир має не лише абстрактне уявлення про війну – він провів кілька місяців в Україні, ходив у дитячий садок у селі матері, сидів в укритті, реагував на хвилину мовчання, бачив ракети та дрони. Мама підкреслює, що син чітко усвідомлює, хто такі росіяни.
Водночас позиція Анни не завжди знаходить розуміння навіть у родині. Чоловік часто говорить про «хороших росіян», але жінка вважає, що іноземцю важко збагнути глибину трагедії, яку переживають українці. Вона визнає, що її підхід до виховання сина іноді називають радикальним, проте відступати не збирається: «Я не хочу, щоб у нашому житті було хоч якесь терпиме ставлення до росіян».
При цьому Анна намагається поважати сина як особистість і дає йому право висловлюватися. Вона розповіла, що, хоч іноді й кричала на дитину у важкі періоди, фізичних покарань не застосовувала. Для дисципліни іноді використовує «господина стільчика», на якому син має посидіти та подумати над своєю поведінкою, хоча психологи таку практику не рекомендують.
Про свій досвід виховання Анна Налакат розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA, де також згадувала про витрати на освіту сина в Омані та переваги місцевої системи навчання.

