У Львові колишня зубний технік Таїсія Ярова створює протези очей, вух, носів та інших частин обличчя для поранених у війні. Вона працює у Національному реабілітаційному центрі Unbroken на базі лікарні Святого Пантелеймона, допомагаючи людям, які втратили частину обличчя через бойові травми.

До повномасштабного вторгнення Таїсія жила в Кривому Розі, працювала у стоматології та мала бізнес у б'юті-сфері. Після загибелі племінника на фронті вона повністю змінила професію і присвятила себе допомозі пораненим. Зараз більшість її пацієнтів — це жертви війни, які отримали важкі травми верхньої частини тіла та обличчя через повітряні атаки, дрони й осколкові поранення.

У роботі Таїсія використовує стоматологічні матеріали, зокрема акрил і медичні силікони, які безпечно контактують зі шкірою. Вона копіює колір і особливості ока, якщо збережене одне, або відтворює вигляд за довоєнними фотографіями, якщо обидва втрачені. Спільно з хірургами-офтальмологами вона впроваджує метод імплантації епіпротеза-кульки, що дозволяє штучному оку рухатися майже як справжньому.

Таїсія вручну промальовує текстуру шкіри, зморшки, пори, капіляри та пігментні плями, щоб протез ідеально вписувався в обличчя пацієнта. "Треба, щоб цей протез був от такий, знаєте, як наче пазлу не вистачає. Він повинен лягти зморшка в зморшку, так, щоб це було непомітно", — розповідає вона.

Жінка зізнається, що спочатку їй було психологічно важко, але військові пацієнти змінили її ставлення — вони не скаржаться і часто ставляться до травм з гумором. Один із них сказав: "Я йшов добровольцем і розумів, куди йду. Найбільше, що я міг віддати — це життя, і я був готовий до будь-якого каліцтва".

Таїсія має художню та медичну освіту, зараз навчається у магістратурі Львівської політехніки за спеціальністю технології виготовлення ортопедичних та реабілітаційних виробів. Черга до неї розписана на тижні вперед, робота триває до пізнього вечора, але вона вважає це своєю здійсненою мрією.

"Те, що роблять наші спеціалісти в Unbroken та лікарні Святого Пантелеймона — це щось просто космічне. Як вони рятують, з чого зшивають і збирають поранених, як іде реабілітація та допомога... Хочеться, щоб сюди приїздили й навчалися. Я думаю, так і буде", — каже Таїсія Ярова.