31 липня у Києві відбулася протестна хода, в якій взяли участь кілька тисяч людей, незадоволених кадровою політикою влади, зокрема звільненням ексміністра оборони Михайла Федорова. Українські медіа висвітлювали цю подію з різною інтенсивністю та акцентами.
Найдетальніше про ходу повідомляло Суспільне. Кореспондентка Вікторія Пухальська вийшла в ефір за 10 хвилин до початку акції, а також упродовж вечора кілька разів інформувала про перебіг подій у Києві та Львові. У новинах регулярно звучали коментарі учасників та експертів. Політолог Віктор Бобиренко заявив, що від протестів уже є результат — зняли Сирського, на догоду якому звільнили Федорова. Він також зауважив, що Федоров став політиком і здобув підтримку молодіжного електорату, який склав більшість протестувальників із картонками, «відкусивши» частку голосів у Зеленського.
Народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин вважає, що акції змушують владу чути людей, а «слуга народу» Ігор Васильєв додав, що громадяни не розуміють причин звільнення міністра оборони, хоча підтримує відставку уряду. Кандидат політичних наук Ярослав Телешун, навпаки, не бачить чіткої мети протестів. 1 серпня увага Суспільного до акції зменшилася, що пов’язують із нічним обстрілом столиці, але згадки про протести тривали.
Критичні до влади телеканали «Еспресо» та «Прямий» також активно висвітлювали ходу. «Еспресо» назвав акцію масштабною, а ведучий Андрій Сайчук звернув увагу на гасло «Не “профукати” Федорова, як колись — Чорновола». Журналістка Марина Данилюк-Єрмолаєва зазначила, що Федорова на посаду не повернуть, а в мережі триває кампанія дискредитації як посадовця, так і протестувальників. Вона наголосила на ризику розгону мирних акцій, як це було за Януковича.
«Прямий» транслював ходу наживо, кореспондентка Вікторія Максимова давала слово учасникам. Один із мітингарів, Аркадій Петросян, заявив, що президент «вдарив повз ворота» своїми рішеннями. Політолог Володимир Горбач оцінив протести як спосіб не дати владі «законсервуватися», але не очікує повернення Федорова. Організатор акції Дмитро Козятинський назвав протести боротьбою за «налагодження діалогу», підкресливши, що влада «не розуміє суспільство».
У «Єдиних новинах» на «1+1» протест висвітлювали менш активно, хоча і назвали його найбільшим за часів повномасштабної війни. Ведучі та гості проєктів відзначали «вакуум комунікацій» між владою та суспільством. Політолог Віталій Кулик вважав, що мітингарі виконали «програму-мінімум» — відставку Сирського, а Федорова «штовхають в опозицію». 1 серпня згадки про ходу були поодинокими.
«24 канал» згадував про протести рідше, зосереджуючись більше на геополітиці. Ведучий Олекса Кібкало поставив риторичне запитання, чи піддасться Зеленський тиску. Політолог Олег Саакян, який сам був на акції, назвав її формою «вуличної демократії», але застеріг від можливих маніпуляцій політиками.
Таким чином, медіа продемонстрували різний рівень уваги та тональність у висвітленні протестної ходи 31 липня, від детального репортажу Суспільного до більш стриманих згадок на інших каналах. Кадрові зміни у владі, зокрема звільнення Федорова, викликали широкий суспільний резонанс і стали предметом гострих дискусій у медіа та політичних колах.

