92% лояльної аудиторії незалежних білоруських медіа не підтримують війну та агресію. Про це заявила головна редакторка білоруського аналітичного проєкту MediaIQ Надія Білохвостик під час дискусійної панелі 5-го Білорусько-українського форуму Острозьких, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Білохвостик уточнила, що йдеться саме про постійну аудиторію незалежних ЗМІ, яка щодня слідкує за їхніми матеріалами. Вона підкреслила: «Для нас принципово, щоб в Україні це знали».
За словами Білохвостик, ще у лютому 2022 року майже всі незалежні білоруські редакції вже були змушені працювати за межами країни. Понад 35 редакцій та близько 700–800 журналістів залишили Білорусь, а окремі журналісти, які залишилися, змушені працювати підпільно. Спочатку більшість редакцій переїхали до України, зокрема Києва, але згодом через безпекові ризики значна частина перебралася до Польщі та Литви.
Головна редакторка MediaIQ розповіла, що незалежні білоруські медіа стикаються з двома рівнями репресій з боку режиму Лукашенка. Спершу публікації можуть бути визнані «екстремістськими матеріалами», що створює ризики адміністративної відповідальності для читачів і коментаторів. Далі редакцію можуть оголосити «екстремістським формуванням», що вже тягне за собою кримінальну відповідальність.
Попри ці ризики, незалежні медіа зберігають значну аудиторію в Білорусі — близько 1,5 мільйона людей отримують інформацію через YouTube, Instagram, сайти та інші платформи. Білохвостик наголосила, що через репресії редакції не можуть повноцінно працювати всередині країни, а інтерв’ю з місцевими експертами чи публічними особами стає небезпечним.
«Для людини, яка перебуває в Білорусі, інтерв’ю незалежному медіа може одразу означати співпрацю з екстремістським формуванням. У нас уже є публічні особи, які саме за інтерв’ю відсиділи по п’ять років. А є ті, хто ще сидить», – сказала Білохвостик.
Водночас білоруська аудиторія продовжує взаємодіяти з незалежними редакціями, зокрема через спеціальні Telegram-чати.