Фінансовий моніторинг в Україні здійснюють банки та інші фінансові установи для запобігання відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. Цей процес передбачає перевірку клієнтів і їхніх операцій, а у разі підозр — повідомлення Державної служби фінансового моніторингу та правоохоронних органів.

Закон України №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набув чинності 28 квітня 2020 року, регулює цю сферу. Він адаптує українське законодавство до норм ЄС і міжнародних стандартів FATF, визначаючи фінансовий моніторинг як комплекс заходів із виявлення незаконних доходів і запобігання їх легалізації.

Фінансовий моніторинг працює на двох рівнях: первинному, який здійснюють банки, страхові компанії, ломбарди, нотаріуси, аудитори та інші суб’єкти, що проводять фінансові операції, і державному — Національний банк України, Державна служба фінансового моніторингу, Міністерство юстиції, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку і Міністерство цифрової трансформації.

Банки застосовують ризик-орієнтований підхід, оцінюючи не лише суму операції, а й особу клієнта, країну реєстрації, вид товарів чи послуг, спосіб отримання фінансових послуг. Особливу увагу приділяють операціям новостворених компаній, у сферах азартних ігор, нерухомості, дорогоцінних металів, фармацевтики, зброї, а також операціям з офшорними країнами.

Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов у коментарі для Фактів ICTV зазначив, що з 2025 року система фінансового моніторингу працює за посиленими правилами. Особливу увагу банки приділяють картковим переказам між фізичними особами та боротьбі з «дропами» — особами, які передають свої рахунки третім для сумнівних операцій.

За словами Мамедова, поріг обов’язкового фінансового моніторингу залишається на рівні 400 тис. грн. Якщо операція дорівнює або перевищує цю суму, банк проводить поглиблену перевірку та вимагає підтвердження походження коштів, якщо воно неочевидне. Проте навіть менші за сумою перекази можуть викликати увагу, якщо мають ознаки ризикової діяльності, наприклад, різке збільшення кількості операцій або регулярні перекази без економічного сенсу.

У разі виявлення порушень банк може тимчасово обмежити операції, заблокувати рахунок або припинити співпрацю з клієнтом. Для уникнення таких ситуацій Мамедов радить користуватися рахунками за призначенням, правильно заповнювати призначення платежів і бути готовими підтвердити законне походження коштів.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу передбачена як для клієнтів, так і для фінансових установ. Штрафи можуть сягати від 170 тис. до 1,7 млн грн, а у разі кількох порушень — застосовуватися одночасно декілька санкцій.

Попри воєнний стан, закон про фінансовий моніторинг продовжує діяти, і банки зобов’язані виконувати вимоги щодо перевірки клієнтів і аналізу фінансових операцій, забезпечуючи прозорість і безпеку фінансової системи України.