Європейський Союз обговорює створення Європейської ради безпеки (ESC), яка має прискорити ухвалення рішень у надзвичайних ситуаціях і стати відповіддю на гібридні атаки. Про це йдеться у пропозиції, представленій президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн під час звернення про стан Союзу у 2026 році.

За словами фон дер Ляєн, нові механізми мають бути «повністю узгоджені» та «доповнювати» НАТО, а не замінювати його. Керівник оборонного напряму ЄС Андрюс Кубілюс підкреслив на саміті Euronews Defence & Space, що ESC «не проти НАТО, а навпаки», і має на меті посилити як Європу, так і Альянс.

ESC передбачає три основні елементи:

  • саму Раду безпеки як політичний форум, що розширює саміт лідерів ЄС із залученням ключових партнерів поза ЄС;
  • Протокол екстреної безпеки, який зобов’язує країни-члени негайно збиратися у разі гібридної загрози;
  • спеціальний фонд для спільних інвестицій у протиповітряну оборону, кібербезпеку та космічні системи.

Мета ініціативи — подолати фрагментованість і повільність оборонної архітектури Європи, особливо в умовах гібридної війни, яка включає саботаж інфраструктури, кібератаки та використання дронів. Такі дії часто не підпадають під визначення збройного нападу і не активують колективний захист НАТО.

«Ідея отримала новий імпульс на тлі сумнівів щодо готовності США гарантувати безпеку за статтею 5 НАТО та побоювань, що Вашингтон може заблокувати політичні рішення чи ускладнити оперативне командування в Альянсі, тому європейські альтернативи слід зміцнювати», — заявив Стівен Блокманс, заступник директора Міжнародного центру оборони та безпеки.

ESC має вирішити три проблеми: обійти принцип одностайності в ЄС завдяки кваліфікованій більшості, створити європейський аналог статті 4 НАТО для координації у кризах, а також залучити до постійної співпраці не лише країни ЄС, а й Велику Британію, Україну, Норвегію та Канаду.

Взаємодія з НАТО та виклики

ESC не має замінювати НАТО, а діяти незалежно від США, зосереджуючись на гібридних загрозах. Як пояснив Луїджі Скаццієрі, аналітик Інституту досліджень безпеки ЄС, «НАТО займається колективною обороною, а Європейська рада безпеки — ні».

Протокол екстреної безпеки дозволить країнам скликати консультації у разі загрози безпеці чи територіальній цілісності. Йонела Марія Чіолан із Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса наголосила, що цей протокол не замінює чинних статей договорів ЄС, а дає «політичну точку входу» для швидкої реакції.

Деякі країни, зокрема Естонія, побоюються дублювання функцій НАТО та можливих бюрократичних ускладнень. Водночас експерти вважають ризик дублювання мінімальним, оскільки інструменти та функції ESC і НАТО різні.

Невизначеність щодо повноважень і складу

Поки що Єврокомісія не подала формальної пропозиції щодо ESC, і національні уряди не висловили офіційної підтримки чи заперечень. Структура, склад і юридичний статус Ради залишаються невизначеними. Серед потенційних учасників розглядають не лише країни ЄС, а й Велику Британію, Норвегію, Канаду, Україну, а можливо — Корею чи Японію.

Блокманс зазначає, що ESC потребуватиме реальних військових можливостей, сумісних із НАТО та ЄС, власного бюджету та багатонаціональних сил, інакше політичні рішення залишаться декларативними. Скаццієрі додає, що без юридичного статусу ESC не зможе ухвалювати обов’язкові рішення, як це робить Рада ЄС.

Серед країн, які можуть підтримати ініціативу, експерти називають Італію, Іспанію, а також Німеччину і Францію, які вже пропонували координувати оборонну політику через ESC у спільній декларації 2018 року.