Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №16144, який передбачає реформування організації роботи органів прокуратури, зміну системи кадрових призначень, оцінювання та дисциплінарної відповідальності прокурорів, а також перерозподіл впливу на управління прокуратурою. Про це повідомив представник уряду у парламенті Тарас Мельничук.

На сайті парламенту документ позначено як євроінтеграційний, однак повний текст законопроєкту наразі відсутній. Основні положення оприлюднив Мельничук. Згідно з ними, планується змінити систему оцінювання якості роботи прокурорів, процедури відбору та призначення на адміністративні посади. Для цього мають бути створені спеціальні комісії, які здійснюватимуть оцінювання.

Законопроєкт також передбачає переформатування Ради прокурорів України, яка має стати незалежним органом прокурорського самоврядування з власним секретаріатом і розширеними повноваженнями. Однак, які саме повноваження буде передано Раді прокурорів, поки що невідомо, оскільки текст законопроєкту ще не опубліковано.

Серед ключових змін — збільшення строку притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності з одного до трьох років з моменту вчинення проступку. Також розширюється перелік видів дисциплінарних стягнень, деталізуються проступки та підстави для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарного провадження.

Окремо передбачено створення Ради етичних стандартів, яка має допомагати у перевірці професійної компетентності та доброчесності кандидатів до Ради прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. До складу Ради етичних стандартів входитимуть сім осіб: три прокурори, один член Ради прокурорів, один член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, один адвокат і один представник від юридичних вишів та наукових установ. Строк повноважень членів Ради становитиме чотири роки без права повторного обрання.

«У запропонованому складі Ради етичних стандартів немає міжнародних експертів, а більшість місць займають представники самої прокурорської системи, що може створювати питання щодо незалежності перевірки доброчесності», — йдеться у повідомленні.

Поки що неясно, чи матимуть висновки Ради етичних стандартів обов’язкову силу та чи зможе вона заблокувати призначення кандидата. На перші два роки після набрання чинності закону передбачено тимчасовий склад Ради, до якого увійдуть представники Ради прокурорів, Ради суддів, Національної академії правових наук та омбудсмана.

Передумови

Питання реформи прокуратури стало актуальним після скандалу навколо колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Європейський Союз неодноразово наголошував на необхідності змін у процедурі добору генерального прокурора. У грудні 2025 року українській владі вказали на цю вимогу, однак у Києві не поспішають із реформою. Навесні урядовий комітет відхилив норму про конкурс на посаду генерального прокурора, а також керівників Державного бюро розслідувань і Національної поліції під час роботи над Антикорупційною стратегією України на 2026–2030 роки.