У вівторок, 6 жовтня, Європейська комісія офіційно представила своє бачення змін у правилах розширення Європейського Союзу. Головна новація — пропозиція використовувати вже наявні механізми права ЄС, зокрема «поступову інтеграцію», замість радикальної зміни правил для кандидатів, серед яких і Україна.

Попередні ідеї Єврокомісії, які дозволяли б Україні стати членом ЄС ще до виконання всіх зобов’язань, не були підтримані державами-членами. Новий підхід, як зазначає профільна єврокомісарка Марта Кос, передбачає обережніше використання існуючих лазівок, а не перегляд основних договорів. Вперше Брюссель офіційно визнав, що у ЄС є «простір для розширення», і навіть вступ таких великих країн, як Україна, не загрожує його дієздатності. Це стало відповіддю скептикам, які стверджували протилежне.

Однак у пропозиціях ЄК є й обмеження, які стосуються саме України — зокрема, йдеться про можливість урізання прав у сфері агросектору. Київ зустрів ці ідеї скептично, але позиція ЄС залишається сильною, і остаточне рішення залежатиме від держав-членів. Попереду очікується складна дискусія щодо деталей та меж цих обмежень.

Передумови

Ідея змінити правила вступу до ЄС активно обговорюється з 2023 року, і саме Україна стала поштовхом для цих дискусій. Після початку повномасштабної війни ЄС повернувся до теми розширення, яка раніше була фактично табу. Особливої актуальності питання набуло після появи «мирних планів» із РФ, що передбачали швидкий вступ України до ЄС як гарантію безпеки. Однак стандартна процедура вступу надто повільна і може бути заблокована будь-якою столицею, що не влаштовує Київ.

Раніше Єврокомісія пропонувала «зворотний вступ» — надання Україні статусу члена ще до виконання всіх реформ, але ця ідея була відкинута через опір країн-членів. Нинішня ініціатива, яку представила Марта Кос, фактично є спробою знайти компромісний шлях, і, за словами джерел, належить особисто президентці Урсулі фон дер Ляєн. Вона наголосила: «Майбутнє Європи залежить від наших рішень. Розширення Євросоюзу є геополітичною необхідністю... ЄС має бути готовий прийняти нових членів до своїх лав».

Нові механізми та їхні обмеження

Серед головних пропозицій — активніше використання так званих «Passerelle clauses» («маленький міст»), які дозволяють відмовитися від одностайності у прийнятті рішень у певних сферах. Для цього потрібно одноразове одностайне рішення всіх 27 урядів країн-членів. Досі цей механізм не застосовували через складність досягнення згоди, але Єврокомісія закликає держави активніше його використовувати, зокрема у питаннях санкцій та розширення.

Втім, навіть якщо Passerelle буде застосовано, для України це навряд чи прискорить вступ: відкриття всіх кластерів для Києва планується до кінця 2026 року, а впровадження нового підходу може затягнутися. Натомість цей механізм може допомогти іншим кандидатам, наприклад, Північній Македонії. Єврокомісія прагне зробити Passerelle регулярним інструментом, але питання, чи готові країни-члени відмовитися від права вето, залишається відкритим.

Висновок Єврокомісії щодо розширення

Документ ЄК не є остаточним рішенням, а лише окреслює можливі шляхи. Юридичні рішення ухвалюватимуть уряди ЄС, і немає гарантії, що всі пропозиції будуть прийняті. Водночас важливо, що Єврокомісія вперше чітко заявила: ЄС готовий до розширення і залишиться керованим навіть після вступу нових членів, включно з Україною. Це знімає один із головних аргументів проти розширення, який використовували скептики.