У лікарнях на територіях Херсонської області, які перебувають під російською окупацією, різко погіршилася ситуація з медичною допомогою: більшість обладнання та запасів вивезли, а досвідчені працівники змушені були залишити свої робочі місця. Про це розповіла медсестра Наталія Сергіївна, яка понад двадцять років працювала у лікарні в Голій Пристані, а влітку змогла втекти на підконтрольну Україні територію.

За її словами, значну частину медичної техніки, медикаментів і навіть меблів російські військові забрали для власних потреб. Деякі лікарні в окупованих районах взагалі закрили або переобладнали під військові частини. Попри це, місцеві мешканці продовжували звертатися по допомогу, долаючи небезпечні шляхи через заміновані території.

У червні Моніторингова місія ООН з прав людини повідомила, що ситуація в Олешках і Голій Пристані стала критичною: тисячі людей залишилися без їжі, води та ліків. "Швидкі" перестали виїжджати на виклики, допомогу надають лише у найгостріших випадках, а пацієнти помирають під час спроб евакуації.

Медичні послуги стали майже недоступними: навіть прості операції, як видалення поліпів, неможливо провести через брак матеріалів. Сергіївна згадує випадок, коли під час кесаревого розтину у пацієнтки виникла кровотеча, але перелити кров не було чим — усі запаси передали російським військовим.

Ще однією проблемою стала примусова "паспортизація": медичну допомогу відмовляються надавати тим, хто не має російського паспорта та полісу обов'язкового медичного страхування. "До українців ставляться дуже погано. Нам прямо кажуть: 'ти ніхто'," — розповіла Марина*, мешканка окупованого міста. Вона пережила передчасні пологи під час комендантської години, коли її сім'ю обстріляли під час спроби дістатися лікарні. Врешті їй допомогла сусідка-медсестра, і лише завдяки цьому вона з дитиною вижила.

У багатьох населених пунктах не залишилося ані лікарів, ані обладнання для діагностики. "У нормальних умовах ми б знали про ускладнення, але тут не було навіть УЗД," — каже Марина. В іншому випадку колеги Сергіївни змушені були оперувати пацієнтку з ендометріозом без анестезії та електрики, використовуючи ліхтарик телефону.

"Медсестра тоді використала ліхтарик на телефоні, щоб провести процедуру, бо іншого виходу не було," — згадує Сергіївна.

Точних даних про смертність немає, але організації, що стежать за ситуацією, фіксують зростання материнської та дитячої смертності, а також проблеми з доступом до контрацепції та абортів. Особливо гострою є ситуація для жінок, які страждають від відсутності медичної та психологічної підтримки, а також від насильства. Сергіївна розповіла про 18-річну дівчину, яка звернулася через рану на тілі, але під час огляду з'ясувалося, що її зґвалтували. Через брак ресурсів їй не змогли надати належної допомоги чи підтримки.

*Ім'я змінено.