Міністри Європейського Союзу 17 липня одноголосно затвердили шість нових санкційних списків, які спрямовані на російські компанії з виробництва безпілотників та енергетичний сектор.
Ці заходи стали відповіддю на ракетні та дронові атаки Росії на Київ 1 та 5 липня, які призвели до загибелі десятків людей і поранень сотень. Глава європейської дипломатії Кая Каллас раніше повідомила у соцмережі X про намір запропонувати нові санкції у відповідь на ці напади.
До санкцій увійшли п’ять компаній, що входять до групи ABS Electro, а також директорка цієї групи Ірина Харісова, йдеться у пресрелізі ЄС. Зокрема, ці підприємства беруть участь у розробці систем, які підвищують стійкість російських безпілотників типу «Шахед» і «Геран» до електронної боротьби.
Ірина Харісова також очолює компанію ABS ZEIM Automation, яка постачає обладнання російським нафтовим і газовим компаніям, що є значним джерелом доходів для російського уряду.
Голова українського санкційного комітету Владислав Власюк назвав нові заходи ЄС «важливим кроком у посиленні тиску на російський військово-промисловий комплекс». Він додав, що санкції ЄС віддзеркалюють ті, які Київ запровадив у березні 2026 року, і закликав союзників до кращої координації дій.
"Чим швидше такі рішення синхронізуються серед країн санкційної коаліції, тим менше можливостей у Росії зберегти виробництво критичних компонентів для своєї зброї", — зазначив Власюк.
Раніше, 13 липня, Великобританія та ЄС вперше спільно запровадили санкції проти російського кіберкомплексу. А 14 липня Україна розблокувала наступний пакет реформ, необхідних для вступу до ЄС, зокрема повне впровадження санкцій, введених Євросоюзом. Наразі Київ уже виконав 95% цих санкцій.